ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Хто ріже ліс?
28.09.2010 / Газета: Вісник Олешшя / № 77-78 / Тираж: 3416

Директор держлісгоспу стверджує, що все законно, хоча й не виключає факти дрібних крадіжок деревини

«Люди намагаються врятувати ліс, а по дорозі на військову частину, чи «Учгосп», за кілька сот метрів від дачного кооперативу «Нечаєво», насад­ження масово випилюють, повідомляють наші читачі, зокрема колишній афганець В. А. Крамаренко. Чи не під видобуток піску звільняють нові тери­торії? А може під забудову новими котеджами ? Ставлять на «шухері» спос­терігача за дорогою з мобільним телефоном, і ось уже кілька місяців випи­люють дерева. Працюють, щоправда, не щодня: скажімо, учора не було, а сьогодні, коли вам телефоную, вже цюкають... Насторожує те, що під соки­ру потрапляють навіть сосни 40-сантиметрового діаметру в стовбурі. Хіба такі насадження підлягають рубкам догляду чи санітарним? Як пояснив у присутності працівників правоохоронних органів, яких ми викликали, го­ловний лісничий, таке, мовляв, трапляється, «це людський фактор», і біля кожного лісоруба охоронця не виставиш. Нас здивувала така відповідь по­садової особи держлісгоспу. Чи не «наліво» йде деревина? І чи не варто зупинити вирубку? Чомусь нічого не задокументували і правоохоронці, хоча й побували кілька разів на місці вирубка — проводимо різні види рубок — вибір­ково-санітарні, суцільно-санітарйі, сказав нашому кореспонденту дирек­тор ДП «Цюрупинське ЛМГ» Олек­сандр Бекер, до якого ми звернули­ся за коментарем. Це ще наслідки згарища 2007 року, де по периметру пожежі виявлено значну кількість загиблих насаджень. Під мітку на випи­лювання потрапляють навіть сосни з діаметром до 40 сантиметрів у сто­вбурі, про що сигналізує ваш читач. Але ці дерева або також повністю усохлі, або на 90 відсотків непридатні для росту з тієї ж причини. Якщо ми не спиляємо'їх сьогодні, то вже че­рез півроку вони всохнуть остаточно, заселяться шкідниками і становити­муть загрозу всьому лісу.

Щоб захистити насадження, що залишилися, ми вдалися до ради­кальних заходів — суцільного випилю­вання, аби загиблі дерева не зава­жали здійсненню наступних лісокуль- турних заходів.

Якщо місцеве населення вбачає в цьому якірь неправильні дії з нашо­го боку, то я б радив не шукати до­даткову роботу правоохоронним органам, а звертатись безпосеред­ньо до нас і ми дамо всі пояснення. Адже це наша робота.

Утім, відзначає В.Бекер, «лазівка» для лісорубів все-таки залишається. При проведенні вибіркових та про­хідних рубок так зван их си роростуч их насаджень, говорить він, трапляється, що випилюють дерева і з 40-сантимет- ровим діаметром у стовбурі. Але це визначають спеціалісти, коли наміча­ють кожне таке дерево на вирубку.

По одному пеньку не можна виз­начити стан дерева, як це намагаєть­ся зробити ваш читач. Біля пенька з коренем воно може бути й здоро­вим . Але є в лісівників такий термін, як «збігання стовбура», тобто коли при пеньку воно може бути в діаметрі 20 чи навіть і 40 сантиметрів, а, ска­жімо,.на висоті 8 метрів «стовбур збігається» до 10 см. А чим вище — тим більше. Чи знає про це читач, звинуваючи нас у тому, що ми «ви­пилюємо дерева з діаметром у сто­вбурі 40 сантиметрів»?

Я не стверджую, що на підприємстві з цим усе гаразд. Ні, я навіть припускаю, що місце мають і ваш читач. І не заперечую проти цьо­го. Але основна маса деревини, яка заготовляється підприємством, кон­тролюється вщзаготівлі до реалізації. Якщо мають місце крадіжки 2,3 чи навіть 5 кубометрів деревини на 1000 кубометрів заготівлі, то це, мабуть, і є той «людський фактор», про який заявляв головний лісничий.

Ми тісно співпрацюємо з усіма державними органами та районни­ми службами, в тому числі й щодо охорони лісових насаджень та захи­сту їх від незаконних вирубок. Особ­ливо тісне співробітництво спосте­рігалось під час пожежонебезпечно- го періоду нинішнього року.

Що стосується «виставляння сто- стерігача на «шухері», то ваш читач просто неправильно оцінив роль лісника з мобільним телефоном у руках, який виконує функцію своєрі­дного регулювальника. Ми працює­мо за контрактом з іншими підприє­мствами, наприклад, автотранспорт для вивезення деревини нам нада­ють аж з Миколаєва. Скажіть, будь ласка, чи може водій з іншої області знати наші лісові дороги? Та й місцез­находження тієї чи іншої ділянки, де йде вирубка? Чи йому щоразу заїз­дити в лісгосп і просити провідни­ка? Ось і ставимо людей із засоба­ми стільникового зв'язку «на шухер».

Сигнал вашого читача перевіри­ли працівники райвідділів МВС і СБУ в присутності самого заявника та відповідальних осіб держлісгоспу. З'ясовано, що роботи ведуться пла­ново, вирубку ведуть наші бригади. Контроль здійснює майстер лісу із застосуванням маніпулятора-наван- тажувача. До речі, сюди приїздили ваші колеги-тележурналісти з Херсо­на і Миколаєва і коли побачили наші машини, ніхто не кидав пилки і соки­ри і нікуди не тікав. Це нормальний робочий процес, яким займається ДП «Цюрупинське ЛМГ», сказав на закінчення його директор О. Бекер.

Правоохоронці, до яких ми звер­нулись, не змогли назвати нам бо­дай один випадок незаконної рубки лісу. Втім, одна претензія у них є — хто давав дозвіл на вирубку в період, коли Указом Президента було забо­ронено будь-який доступ у ліс?

Автор: -

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.014