Таким був лейтмотив аграрної конференції з питань підготовки до сівби озимих культур, який відбувся 14 вересня на базі СТОВ «Таврида — Плюс».

Сюди запросили керівни­ків агроформувань а також унених.

Уже з перших хвилин спіл­кування науковців і практиків, яке розпочав голова район­ної державної адміністрації Шептура М.А., стало зрозу­мілим, що збільшення вироб­ництва зерна не можливе без застосування інтенсивних технологій, адже цьогорічна урожайність — 20,9 центне­ра — викликає стурбованість і вказує на те, що маючи і землю, і нові сорти насіння, далеко не всі резерви вико­ристовуються, а нерідко гос­подарники не мають відповід­них знань, аби вести зернове виробництво і використання землі не по драконівськи, а науково обгрунтовано. Тому й виходить, що люди здають в оренду свої земельні паї, сподіваючись на добру від­дачу, а насправді отримують мало.

Влада, зі свого боку, по­винна забезпечити умови, за яких бізнес селян буде успіш­ним. А це можливо при по­стійному діалогу. І не лише у- рослинництві, на державному рівні дедалі серйозніше ве­деться мова про відродження тваринництва. Інакше земля не матиме потрібної кількості органіки, вміст гумусу щоро­ку зменшується.

Маючи 9 тисяч гектарів землі, у тому числі 1900 гек­тарів — рисосіяння, СТОВ «Таврида — Плюс» демонструє найкращі показники зернови- робництва у районі. Як цього досягається детально розпо­вів головний агроном госпо­дарства Коваленко С.М.

Головні відправні точки — це поверхневий обробіток грунту (лише раз у 3-4 роки проводиться глибоке рихлен- ня окремих масивів); дотри­мання сівозмін, утримання у доброму стані парів, широкий спектр сучасних високовро­жайних сортів зернових куль­тур. Звичайно ж, внесення добрив, проведення хімічних обробітків, підживлення, бо­ротьба з хворобами і шкідни­ками культур, застосування стимуляторів росту, причому, тих, які вже широко викорис­товуються у Європі.

Заступник начальника головного управління аг­ропромислового розвитку облдержадміністрації Нікішенко В.Л. категорично заперечив те, що низька цьогорічна урожайність є наслідком складного за по- годними умовами року. «Рік нинішній — середній. Вологи було достатньо, але нерів­номірно», — зазначив він, та дається взнаки відсутність стратегії і тактики оптимі- зації культур, які традиційно вирощуються на Херсонщині (головним чином — озима пшениця). Натомість зернотоваровиробники дозво­ляють собі до 60 відсотків площі засівати соняшни­ком, збіднюючи і без того небагаті на поживу грунти.

Відтепер це буде обмеж­уватися відповідно прийня­тою Кабміном постановою. А у 2011 році вступить у дію положення про штрафні санкції за недотримання сі­возмін.

І підсумував: якщо і далі так господарювати, то Хер­сонщина ніколи' не вийде зі стану Депресивної області.

Учені констатували, що роблячи відповідні аналізи і видаючи агрохімічні пас­порти господарникам,вони дійшли висновку, що 70 від­сотків земель у нашому ра­йоні вважаються бідними.

Учасники конференції по­чули від науковців рекомен­дації щодо найбільш пер­спективних сортів зернових культур, їх попередників та строків сівби у нинішньому році. І обов'язково — дотри­мання в умовах нестачі воло­ги в грунті технологій.

А господарі — СТОВ «Таврида-Плюс», директор Соляник Борис Олександро­вич, продемонстрували на­явну новітню техніку та її мож­ливості . Дещо місцеві умільці навіть удосконалили, тобто, перевершили зарубіжних ви­робників.

Шкода, що чули все це і бачили не стільки учасників, як передбачалося, мабуть, вважають, що все знають.

Зараз у «Тавриді ведуть косовицю та обмолот рису. Розпочалася сівба озимини.