Чому процвітає проституція на херсонських трасах?

Якось одна моя знайома пізно ввечері поверталася додому. Доки чекала маршрутку на зупинці в центрі Херсона, поруч з нею двічі зупинялися водії дорогих машин і відверто пропонували їй інтим за гроші. Аби з'ясувати, наскільки процвітає секс-бізнес у нашому обласному центрі та як з ним борються правоохо­ронці, кореспондент «НД» днями взяв участь у спільно­му з міліцією рейді.

Наш екіпаж з двома досвідченими співробітниками відділу боротьби зі зло­чинами, пов'язаними з торгівлею людь­ми УМВС, та журналістом розпочав пе­ревірку нічного міста з Миколаївського шосе. За словами міліціонерів, воно, а також Бериславське шосе, проспект Ушакова та район залізничного вокзалу основні місця «роботи» місцевих дівчат легкої поведінки.

Є попит — будей пропозиція

На годиннику 23.00, а в районі авто­вокзалу поодиноко, трохи віддалено одна від одної прогулюються 5—7 дівчат. Тут все — ніби у кіно. По черзі під'їжджа­ють легкові автомобілі, сигналять... Одна поперед одної практично біжать до ма­шин дівчата. Зазирнувши у вікно сало­ну, домовляються про ціну. Все — як на ринку: за шаленої конкуренції себе як товар потрібно ще й вміти продати. Тому майже усі дівчата одягають високі підбо­ри та короткі спідниці, сильно фарбують­ся... Та обіцяють ласим до доступних контактів чоловікам майже неземні бла­женства за якусь сотню гривень. Якщо врода «нічногб метелика» та затребува­на нею плата для чоловіка прийнятна, дівчина сідає в машину і їде продавати свою любов. Через годину-півтори її привезуть на це ж місце. І так з кожною з них повторюється до десяти разів за ніч.

Як правило, херсонські дівчата на автотрасах працюють самі на себе, — розповідає майор міліції Борис Вяче­славович (прізвище побажав не вказува­ти). — Ні сутенерів, ні так званих мамо­чок у них немає. Пояснення просте: за проституцію передбачена адміністра­тивна відповідальність, а за звідництво кримінальна. Та й хто ж з них захоче своїми грошима ділитися з сутенером?

Поспостерігавши якийсь час за «робо­тою» дівчат на «панелі», «зняти» херсонську повію довелося й учасникам рейду. Зви­чайно ж, виключно з професійною ме­тою. Міліціонер не може зафіксувати факт проституції, доки дівчина чітко не скаже, чим вона займається, та не візьме до рук гроші за обіцяні послуги.

Пароль: «Працюєш?»

Наш Wolksvagen зупиняється на Ми­колаївському шосе в районі автовокза­лу. Тихо стоїмо, не сигналимо. Недовго думаючи, троє дівчат мало не наввипе­редки кинулися атакувати машину.

О... так вас троє, — посміхаються дівчата, називають вартість своєї цноти.

попереджають: спочатку

О... так вас троє, — посміхаються дівчата, називають вартість своєї цноти. При цьому попереджають: спочатку гроші, а потім музика. Це вже згодом, коли дізнаються, що натрапили на міліцію, кожна з них мало не зі сльозами на очах розповість про свою нелегку долю. Одній «нічим годувати дітей», іншу — «вийти заробляти на «панель» змуси­ла нестабільна економічна ситуація в країні», третя не стала виправдовувати­ся і зізналася, що її мучить ломка. «Без дози наркотиків до ранку не дотягну», — відверто сказала дівчина.

Вислухавши настанови міліціонерів, усі три пообіцяли більше ніколи у житті себе не продавати.

Вони вже завтра знову вийдуть на трасу... — переконливо говорить Борис В'ячеславович. — Ні розмови з психоло­гами, ні наші погрози на повій особливо не впливають. Вважаю, через те, що не дуже суворий закон. Так, за проституцію передбачена адміністративна відпові­дальність. Якщо торгівлю власним тілом зафіксовано вперше, дівчина отримає звичайне попередження. За повторний вихід на «панель» — державою визначено штраф від 85 до 280 гривень. Це для них смішні гроші. Ми по чотири рази на тиждень проводимо рейди, ганяємо, по­переджуємо... Але від того їх не меншає.

На думку досвідчених міліціонерів, крім замалої відповідальності за прости­туцію, продавати тіло дівчат спонукає і постійний попит. Аби чоловіки менше зраджували своїм дружинам та дівчатам, повій на трасах однозначно стільки б не було.

Склавши протоколи адміністративної відповідальності на трьох «впійманих» повій, наш екіпаж продовжив рейд цент­ром міста та Бериславським шосе. «Нічних метеликів» там — тільки встигай рахувати. Причому про декого ззовні відразу й не скажеш, що це жриця кохан­ня. Від звичайної культурної дівчини, котра увечері прогулюється містом або чекає на зупинці автобус, повію інколи відрізняє лише реакція на запитання: «Працюєш?».

«Моя робота цілком пристойна»

Місцеві повії повністю позбавлені будь- яких комплексів. Свою роботу вони вважа­ють цілком нормальною і без хвилини ва­гання погоджуються відверто про неї по­говорити з журналістом.

Якби тобі запропонували нор­мальну роботу, скажімо, офіціанткою чи продавцем,погодилася б? — запи­тую у 21 -річної Юлії.

А чим моя робота не нормальна? Звичайно, значно простіше заробити тут, торгуючи своїм тілом. У мене подру­га офіціантка. Так ось вона 100 грн. за ніч одержує. Це смішно. Я — втричі більше за годину. Відповідно за місяць я «піднімаю» стільки, скільки вона за рік. Навіщо робити дурну, нікому не потрібну роботу?..

Не боїшся захворіти на серйозні венеричні недуги?

Ні, я працюю тільки у презервативі. Регулярно перевіряюся. Зараз на шос­тому місяці вагітності, тому до лікарні ходжу ледве не щотижня. Грошей на двох дітей та цю вагітність катастрофічно не вистачає, тому й доводиться працювати мало не цілу ніч.

А хто батько дітей? Він знає, куди ти щоночі зникаєш?

У дітей батьки різні. Зараз зустрі­чаюся з хлопцем, котрий думає, що я працюю офіціанткою. Ми домовилися, щоб він ніколи не приходив у ресторан, де я працюю. Ні хлопець, ні рідні не зна­ють, чим я займаюся.

Безсоромно торгуючи своїм тілом, багато можна заробити?

На трасі стою з півночі до 5-ї ран­ку. Особисто я за цей час можу обслу­жити 5—7 клієнтів. Є постійні, котрі тільки мене й замовляють. Розцінки, як ів решти дівчат: оральний секс — 120 грн., класичний — 150, а якщо на цілу ніч — 500-600 грн. Вважаю себе досить досвідченою у цій справі, тож за запропоновані мною блаженства це ще досить прийнятні розцінки. Зараз усе дорожчає: газ, світло, харчі, тому й ми плануємо підняти вартість послуг. А скільки заробляю, рахуй сам.

Твої «клієнти» — почасти одру­жені, сімейні люди. Як відносишся до їхньої зради?

Кожен має право робити те, що йому хочеться. Я ж не винна, що його дружина чи дівчина не може запропону­вати того, що можу я. Продавати своє тіло для мене морально прийнятно. І взагалі: у багатьох країнах світу прости­туцію вже давно узаконили і не сприй­мають як щось ганебне та аморальне. Коли два гомосексуалісти усиновляють дитину — це нормально, а якщо дівчина продає себе — ні? Я не прошу суспіль­ство мене розуміти чи, тим паче, жалі­ти. Аби тільки не заважали. Бо мало не щодня міліція ганяє, якісь штрафи випи­сує, з психологами змушує розмовляти. Штраф у 200 гривень ладна сплачувати щодня, тільки б не чіпали даремно. Мені потрібно працювати і заробляти гроші. І я це робитиму й надалі. У мене ж діти. Я не можу дивитися, як вони голодують. Ми продаємо тіло, а не душу. Заради своїх крихіток готова на все. Сім років цим займаюся, і, якщо дозволятиме здоров'я, працюватиму ще стільки ж.

Замість висновків

Провівши кілька годин у нічному рейді та поспілкувавшись віч-на-віч зі жрицями кохання, дивуєшся амораль­ності нічного життя нашого міста. Те, що чимало дівчат щодня погоджуються продавати своє тіло, можна зрозуміти. Але як зрозуміти те, з якою легкістю та безсоромністю чоловіки зраджують дружинам?! При цьому не лише пору­шуючи святі узи шлюбу, а й наражаючи себе та коханих на смертельну небез­пеку.

ДОВІДКА. Сьогодні на обліку в області стоять 158 повій віком від 14 до 45 років. Крім безпосеред­ньої роботи на трасах, свої послуги дівчата про­понують через газети, інтернет, у деяких саунах та готелях міста.