Запаси зерна в аграрних підприємствах України та на підприємствах, які займаються його зберіганням і переробкою, станом на 1 вересня 2010 року склали 18,2 млн. тонн, гир на 30% менше у порівнянні з ана­логічним періодом 2010 року, — про це повідомив Дер­жавний комітет статистики.Безпосередньо на аграрних під­приємствах запаси зерна склали: 11,4 млн. тонн, що на 26% нижче минулорічних, у тому числі пшениці — 7,2 млн. тонн, ячменю — 2,7 млн. тонн, кукурудзи — 0,4 млн. тонн, жита — 0,2 млн. тонн. Станом на 1 вересня 2010 року валовий збір зернових і зернобобових в Україні склав 28,7 млн. тонн, що на 21,4% мен­ше, ніж минулого року. Мінагрополіти- ки прогнозує, що врожай зернових 2010 року знизиться приблизно до 40 млн. тонн.

До речі, ці цифри задовго до прог­нозу Мінагрополітики були вже озву­чені Комуністичною партією України. Саме грунтуючись на цих невтішних для держави прогндзах, народні депу­тати від КПУ й розробили проекти за­конів про введення квот і накладання мораторію на експорт зерна з України, які були зареєстровані ще ЗО серпня.

Комуністи відзначають, що «в 2008/09 маркетинговому році з Украї­ни було експортовано 25 млн. тонн зерна. У поточному маркетинговому році очікується недобір зерна, у по­рівнянні з минулим, у розмірі 6 млн. тонн, що, на їхню думку, не дає можли­вості повною мірою забезпечити ре­гіональні потреби й Держрезерв у про­довольчому зерні та посівному мате­ріалі». Кожний може зрозуміти, до чого це призведе. Коли ціни буквально на всі продукти харчування повзуть угору, допустити вивіз зерна, що може спро­вокувати його недостачу для українців перед новим урожаєм, а потім наступ­ний виток цін на хліб, просто неможли­во. Але фінансові мішки жалю не зна­ють. їм головне — заробити гроші: тут, зараз і побільше.

Саме тому зернотрейдери намага­ються прискорити експорт зерна: тільки з 1 липня 2010 року вже було вивезено майже 2 млн. тонн. «Для того, аби- повною мірою забезпечити населення продуктами харчування, а тваринництво кормами, необхідно вве­сти квотування експорту зерна», — впевнені комуністи — автори законо­проекту. Саме комуністи стали на шля­ху «загребущих рук» зернових маг­натів, і саме фракція КПУ у парламенті робить усе, щоб риАїк дефіциту зерна» в Україні знижувався. Втім, для мінімізації ризиків також конче по­трібно поповнення запасів Держрезерву.

Крім того, Компартія наполягає на необхідності фінансової підтримки сільського господарства, зокрема: податково-кредитної підтримки та скасу­вання ПДВ для сільгосппідприємств.

Лідер Компартії Пртро Симоненко наполягає на тому, щоб керівництво держави вжило твердих заходів сто­совно зернових спекулянтів. Він вва­жає, що введення мораторію на екс­порт зерна як ніколи актуальне. Додат­ковим стимулом для влади, на думку Петра Симоненка, повинно стати рішення уряду Російської Федерації про заборону експорту зернових.і інших сільгосптоварів, похідних від зерна. «Це викликало певну паніку й ажіотаж на світовому ринку. Подумай­те самі, всього через день після заяви Путіна ціна пшениці на Чиказькій товарній біржі підскочила до рівня дворічного максимуму й склала 235- 240 доларів за тонну. І це тільки початок ажіотажу», — сказав Петро Симоненко.

Лідер українських комуністів рані­ше прогнозував підвищену увагу світових зернотрейдерів до україн­ського зерна. «Неважко здогадатися, що вони (зернотрейдери) прагнути­муть компенсувати свій недоотриманий прибуток за рахунок експорту зерна з України. Ми автоматично стаємо предме­том пильної уваги західних капіталістів», — упевнений Петро Симоненко. Підтримка простими людьми дій ко­муністів дуже важлива й актуальна. Народ цілком міг переконатися, що тільки Компартія України послідовно й системно відстоює інтереси простої людини, що живе на зарплату або пенсію. У народі хліб називають голо­вою всьому, його поважають, вважа­ючи основним продуктом харчування. І комуністи, ставши на захист страте­гічної сировини України — зерна, всіма силами намагаються запобігти його дефіциту.»