Надзвичайно цікавий документ надійшов днями головам райдержад- міністрацій з херсонського білого дому. До того ж, із грифом «Терміно­во». Його підписант, заступник губер­натора Василь Котенков, настійно рекомендував адресатам сповістити редакторів райгазет, які підпорядко­вані райдержадміністраціям(?!), про те, що до кінця цього року до їх видань безкоштовним додатком буде надхо­дити (Укрпоштою згідно з оригіналом) газета «Таврійський регіон».

А далі — ще цікавіше. Редакторам райгазет «вмєнялося» не лише надати точну інформацію про кількість перед­платників, загальний тираж, але й на­дати письмову заяву, що вони не запе­речують, аби їхні читачі та передплат­ники (ніби передплатники не є читача­ми. — Прим. авт.) отримували додат­ково газету «Таврійський регіон». Заява та має довільний характер і має бути передана факсом тьоті Дусі ну дуже оперативно. Оригінали ж заяв на­діслати на адресу... громадської органі­зації «Херсонська перспектива» (?!).

Питається, що спільного у громадської організації і заступника губернатора? І чому все це вирішується келійно, не запитавши згоди співзасновників: трудового колективу та рай­ради? І чому ту заяву редактори по­винні писати на ім'я Херсонської ди­рекції «Укрпошти» добровільно? Адже ця послуга (вкласти додаток у газети, привезти в район та рознести людям) коштує не так вже й дешево. Хіба таки в редакціях райгазет з'явилися зайві кошти? Так ні ж, достеменно відомо, що більшість з них перебиваються, як кажуть, з хліба на воду, а в деяких з'я­вилися борги по зарплаті.

Нарешті, що то за газета-додаток «Таврійський регіон»? Хто її засновники, і чому нею опікуються такі поважні люди? Хоча в очі її ще, здається, ніхто не бачив.

Утім, навіщо бачити. Головне — «єсть мнение». А отже, має бути і ініціатива.

Втім, залишається лише дивувати­ся «короткозорості» ініціаторів цієї «акції»: загальний тираж райгазет ледь перевищує ЗО тисяч при­мірників. В окремо ж взятих районах він становить 360—640 примірників. Тож чи варто було город городити?!

Р. 8. Прикро, але факт: байдужим спостерігачем цієї безпрецедент­ної акції з утиску преси виявилася обласна організація Національної спілки журналістів України в особі її правління.