ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Перший врожай «Дніпро-Білогір'я»
20.09.2010 / Газета: Трудова слава / № 37 / Тираж: 4714

Попередниками сої на новомиколаївських полях, які орендує компанія, були... бур'яни

Компанія «Дніпро-Бі­логір'я» працює на новоми­колаївських землях. Госпо­дарювати вони почали ми­нулої осені на забур'янених та неполивних площах, а нині вже збирають перший врожай сої. Минулої середи, у перший жнивний день у Новомиколаївці з робочим візитом побував голова райдержадміністрації Петро Збаровський та його пер­ший заступник Олександр' Дяченко. Метою поїздки очільників району було, За їхніми словами, пересвід­читись, наскільки ефективно «Дніпро-Білогір'я» викорис­товує орендовані землі.

Голова компанії Борис Калюта зустрів поважних гостей на колишньому бурті, який нині переобладнали під гараж. Дістався він компанії в аварійному стані: більшість техніки та приміщень було розкрадено, навіть огорожу не залишили. Нині тут краса і порядок. Територія гаража загороджена, заасфальто­вана, радують око нові трак­тори, автомобілі, комбайни та агрегати для обробітку землі. Щоправда, милу­ватись всім тим довелось недовго. Лише священик благословив працівників на збирання урожаю, машини виїхали у поле.

Тепер розкажіть про своє господарство, — звер­нувся до Бориса Калюти голова адміністрації.

Та хвалитись особливо нічим, — скромно відповів Борис Володимирович.

Проте його розповідь і побачене згодом довели протилежне. Працювати компанія прийшла на богарні землі, де було повністю знищено систему зрошення («окопи» від виритих труб і досі у деяких місцях зали­шились), а на площах роз­кошували бур'яни зростом з людину. Тепер на 5650 га орендованих земель (2973 га — поливні) наливає свої боби щедрим_ таврійським сонцем соя. Її поливають 43 нові дощувальні машини «Фрегат». Компанія виріши­ла придбати їх через високу ефективність і порівняно нижчу ціну. Адже «Фрегат», у середньому, коштує близько 25000-28000 доларів, у той час, як аналогічна амери­канська чи канадська техніка «потягне» на всі 115000- 130000 американських гро­шових знаків. А ще для поливу компанія проклала на орендованих землях 12 км водогону. Інвестиційний проект «Дніпро-Білогір'я» розрахований на 7 років. Але, за словами голови компанії, він має всі шанси окупитись раніше. Тим ча­сом Борис Володимирович і партнери уже вклали у новомиколаївські землі 12 мільйонів доларів!

На запитання, чому «Дніпро-Білогір'я» вирощує саме сою, Борис Калюта відповідає, що такою є спе­ціалізація його господар­ства. Адже компанія входить до складу російського мега- альянсу «Агро-Білогір'я», що спеціалізується на вирощу­ванні свиней. Цей альянс, який очолює двоюрідний брат Бориса Калюти Во­лодимир Зотов, є лідером по виробництву свинини у Російській Федерації, за­безпечуючи 18 % ринкових поставок. Корми для свиней «Агро-Білогір'я» вирощує власноруч, з допомогою «Дніпро-Білогір'я» — тепер вже і на українських зем­лях. Окрім вирощування сої, Борис Калюта планує будівництво потужних сви- нокомплексів у Полтавській та Дніпропетровській об­ластях. «Ми прийшли сюди всерйоз і надовго», — каже Борис Володимирович.

Після розмови голова компанії запросив поважних гостей здійснити екскурсію на жнивне поле. Тут до­велось побачити не досить типову картину: усі польо­ві дороги перегороджені шлагбаумами, через кожні два кілометри встановлені сторожові вишки, на яких цілодобово чергує охоро­на. «Ми постійно знаємо, скільки на полях машин і людей, — каже Борис Калю­та. — У разі, якщо на поле зайде сторонній, мобільна група охорони під'їде швид­ко». Така система охорони створена для попередження розграбування дощуваль­них машин. Вийшовши з автомобіля, гості разом з очільником компанії пря­мують на жнивне поле, на якому армійським строєм йдуть три нові комбайни. Гостей зустрічає заступ­ник Бориса Калюти Юрій Мороз, відомий жителям району, як колишній на­чальник райуправління аг­ропромислового розвитку. Юрій Григорович розповів, що попередниками сої на цих землях були... гірчак і амброзія. Забур'яненість, за його словами, була ката­строфічною. Незважаючи на це, перший урожай сої по­радував «дніпро-білогірців» 23 центнерами з гектара. Могло бути і більше, але «картину зіпсувала» пові­тряна засуха.

Досхочу надихавшись повітрям із запахом жнив, гості об'їхали всі поля, на яких господарює компанія. Видовище всюди однакове: соя з туго набитими струч­ками та листям розміром з людську долоню ніжиться під сонячним промінням. Кінцевим пунктом екскурсії стала Новомиколаївська сільську рада. Тут гостей зустрічала сільський голова Світлана Нікітіна. Світлана Сергіївна розповіла голові адміністрації та його пер­шому заступнику, що дуже задоволена співпрацею з «Дніпро-Білогір'я». Компанія без затримок сплачує зе­мельний податок, закупила для сільради комп'ютери, вставила металопластикові вікна. На другому поверсі споруди сільради ще триває ремонт. Тут планують роз­містити офіс компанії.

«У наших планах — роз­ширення території орендо­ваних земель», — поділився з Петром Збаровським Борис Калюта. Працівників виста­чить. Уже зараз тут, окрім новомиколаївців, трудяться новопокровчани, громівці, василівці, дружелюбівці, чкалівці. Всі вони задо­волені умовами праці та хорошими заробітками. «Менше 1800 гривень тут ніхто не отримує, — каже го­лова компанії. — Погодьтесь, заробіток для села при: стойний». Гості погодились і пообіцяли сприяти Борису Володимировичу у його по­чинаннях. Головне, аби він продовжував працювати так само, як почав.

Автор: Андрій БЕЙНИК

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.013