Земельна реформа в Україні не завершиться без створення вільного ринку землі, земельного кадастру та відповідних змін до законодавства. Такими є результати аналізу земельних відносин в Україні, який оприлюднили науковці та землевпорядники. Свої пропозиції щодо земельної ре­форми вони передали Президентові та уряду. Самі ж аграрії вважають, що цих кроків недостатньо, і прогнозують, що за найліпшого сценарію реформа триватиме ще кілька років.

Земельна реформа в Україні триває вже 20 років, і досі не завершена. Це чи не найдовший термін реформування ринку землі у світі. Довше вона три­вала лише у Мексиці, говорить докторант Національ­ного університету біоресурсів та природокористу­вання Андрій Мартин.

Саме через недореформований земельний сек­тор, сільське господарство та інші галузі економіки досі не відновили показників 1990 року, каже він.

«Коли селянин хоче вирощувати хліб — земля для нього основний засіб виробництва. Наша аграрна дер­жава ускладнює йому доступ до землі, — наголошує науковець. — Тому належний стан земельних відно­син, швидкий доступ до землі — запорука здорової економіки. Колишні великі господарства перетворені на шахівниці з клаптиків землі. Навіть великі проми­слові підприємства сидять на державній земді. Держа­ва хоче її продати, бізнес — купити. Немає механізму. А він може приносити кілька мільярдів доларів на рік».

Другою великою проблемою земельного ринку Андрій Мартин називає відсутність дієвого земель­ного кадастру і нераціонального використання на нього коштів Світового банку.

«Світовий банк видав Україні на цей проект кре­дит, 195 мільйонів доларів. І проектне реалізуєть­ся так швидко, як треба. Україна довго не могла визначитися, хто реєструватиме майнові права. 170 мільйонів Світовий банк скасував. Аерофотозйомка завершиться у 2012 році. Але революції не буде: процес тривав так довго, тож ці матеріали вже бу­дуть застарілими», — припускає Мартин.

Така ситуація стимулює корупцію та гальмує роз­виток великотоварного аграрного виробництва, на­водить думку землевпорядних підприємств голова Земельної спілки України Анатолій Вовк. Однак він вважає, що найбільшою перешкодою для земель­ної реформи є саме законодавство.

«На жаль, можемо констатувати, що ринкові від­носини на землі заблоковані. З одного боку на сіль­ськогосподарські землі діє мораторій, з іншого — щодо несільськогосподарських земель є кілька об­межень у вигляді нормативних актів, які не дають земельному ринкові розвиватися», — каже Анатолій Вовк.

Зі свого боку, Андрій Мартин вважає, що чинне законодавство загалом готове до реформи — пот­рібна передусім державна воля.

У Держкомземі питання земельної реформи не коментують. Неофіційні джерела в Держкомземі по­яснюють мовчання цього відомства тим, що його керівництво будуть змінювати, а це вплине і на пе­рерозподіл на землевпорядному ринку, і на кон­цепцію земельної реформи загалом, відзначають джерела.

Самі ж аграрії пояснюють, що від затримок із зе­мельною реформою в першу чергу потерпатимуть ті з них, хто ще не оформив свою землю у власність чи довготривалу оренду, і працює на пайовій землі. Про це говорить, зокрема, фермер із Тернопіль­ської області Іван Чеківський. Він зауважує, що на­званих експертами пріоритетів для завершення ре­форми недостатньо.

«Потрібно врегулювати відносини так, щоб землю купували українці, і перевагу мали жителі цього ре­гіону. Щоб не було такого, що іноземець отримав громадянство і все скупив. Потрібен банк землі, і ще багато треба зробити. Гадаю, нова влада таки завершить реформу, але на це піде більше 4 ро­ків», — вважає Іван Чеківський.

Основні кроки земельної реформи, як-от створен­ня нового кадастру та зміна порядку оформлення землі у власність, уряд планує завершити до 2012 року.