Цим навчальним закладом, який херсонці від самого заснування нарекли «рибтюлькою», пишається кілька поколінь його випускників, чимало з яких тривалий час обіймали високі посади в міністерствах та відомствах колишнього СРСР та незалежної України стали провідними фахівцями в галузі промислового флоту. Незважаючи на напівзруйнований вітчизняний риболовецький флот, попит на здобуття професії в Херсонському морехідному училищі рибної промисловості (ХМУ РП) не зменшується.

Утім, загадкові події останніх двох місяців, що відбуваються в стінах навчального закладу, не тільки дивують і насторожують викладачів, учнів та їхніх батьків, а й обросли плітками. Невже Херсонщина ризикує залишитися без унікального навчального закладу з багатою історією та традиціями? Чому впродовж кількох тижнів училище втратило не лише начальника, а й кількох його заступників? Не виключено, що лави педколективу можуть і надалі суттєво порідіти. Свою точку зору на події висловило «репресоване» керівництво ХМУ РП під час прес-конференції.

Кадрові ротації нині відбуваються по всіх вертикалях і горизонталях. Та так, що аж тріски летять. Зрозуміло, що викликаний до профільного Держкомітету рибного господарства тоді ще в. о. начальника ХМУ РП Костянтин Стасюк особливо й не здивувався, коли його «чемно попросили» написати заяву на звільнення за згодою сторін. Щоправда, як він стверджує, без позначення дати. Аналогічну процедуру він уже пройшов у 2005-му. Тільки тоді все, за його словами, відбувалося прозоро й чесно. Заяву теж писав, але вотум довіри йому висловив колектив — з-поміж інших кандидатів на посаду тоді йому віддало перевагу понад 80% голосуючих. Нині ж навіть абсолютна довіра, яку висловив колектив своєму керівникові на зборах, посади йому не забезпечила. Причина — та злощасна заява, яку тепер нічим крити і яку задовольнили 9 липня. Сам Стасюк, котрий ні сном ні духом не відчував, що його крісло де-юре вже належить новому начальнику училища, ще кілька днів підписував фінансові документи, готував заклад до прийому нового поповнення, вітав колектив з професійним святом, навіть сам встиг отримати з цієї нагоди почесну грамоту Держкомрибгоспу за високий професіоналізм. Тож громом з ясного неба видався приїзд поважних гостей з комітету та ознайомлення з наказом про задоволення його заяви і призначення нового керівника. Заступники Стасюка спробували стати на його захист. Але згодом і самі потрапили під звільнення. За словами заступника начальника з виховної роботи Валерія Парфієнка, його кабінет музей навчального закладу виявилися опечатаними. Нова адміністрація з ним листується поштою, доки той перебуває у відпустці та на лікарняному! лекційні години з нього вже зняті, тож подальша доля, здається, цілком зрозуміла.

Найвагоміші аргументи на захист навчального закладу від можливого його кардинального перепрофілювання висловив заступник начальника училища з навчально-виробничої роботи Георгій Ревунов, який багато років керував училищем, по крупицях відновлював його роботу після руйнівних пострадянських часів, а нині теж став кандидатом на звільнення. «Спроби кудись приєднати наше училище, перепрофілювати, привести у відповідність треба робити прозоро, щоб не втратити його унікального призначення, — застерігає Георгій Іванович. — Готувати плавсклад для промислових морських суден — серйозна ділянка роботи. Заклад має досвідчених фахівців-практиків, кадрових офіцерів, котрі пройшли серйозну професійну школу на флоті. Тут важливий не лише педстаж, а конкретні навички роботи в морі, чого на пальцях не поясниш. Ми готуємо не лише спеціалістів транспортного флоту, а й тих, хто спеціалізується на пошуку, вилові та обробці риби в морі, видобутку з неї сировини, котра використовується в медичній та технічній сферах. Нині училище навчає групи з бакалаврської підготовки Керченського державного морського технологічного університету, структурним підрозділом якого є ХМУ РП. Пригадую, на початку 2000-х нам уже доводилося відстоювати заклад у запеклих сутичках на кшталт «навіщо Херсону дві морехідки?». Тоді, як і зараз, ласим шматком були територія, корпуси, матеріальна база училища, водний полігон для навчань».

Не до кінця зрозуміла ситуація з подальшою долею училища спровокувала початок судових позовів з боку педагогів, котрим вказали на двері. Цікаво дізнатися від Держкомрибгоспу офіційну версію того, які перспективи насправді чекають на ХМУ РП: стоянка на якорі чи впевнений курс у відкрите море?