Горностаївський район лідирує на Херсонщині за кількістю прийомних сімей та дитячих будинків сімейною типу. Про своїх земляків, яким небайдужі долі знедолених дітей, розповідає начальник служби у справах дітей Горностаївської райдержадміністрації Тетяна СТРУМЕЦЬКА.

— У нашому районі є два дитячі будинки сімейного типу, де проживають 13 діток. Окрім того, у райцентрі ще 13 прийомних сімей, які виховують 31 дитину. Але до кінця року, а може, й раніше, плануємо створити ще дві прийомні сім'ї, — говорить Тетяна Вікторівна. — Майбутні батьки вже пройшли навчання в обласному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Там з ними працювали спеціалісти, розповідали про особливості законодавства, психологи давали практичні рекомендації... Зараз підбираємо діток. Одна родина хоче взяти двох дітей, самотня жінка — дівчинку. Але ж часто у житті як буває? Поїхали за однією дитиною, а взяли двох. Потенційні батьки приїжджають в інтернат чи притулок, подивляться на його мешканців, серце защемить, і всі їхні попередні плани летять шкереберть — беруть зовсім не тих дітей, яких хотіли спочатку. Бо, як кажуть у народі, серцю не накажеш... Наприклад, заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань Олександр Шум, у якого двоє власних доньок, взяв спочатку з будинку дитини двох малюків. А потім у нас в районі сталася надзвичайна подія: батьківських прав була позбавлена мати чотирьох дітей. І ось тоді Олександр Леонідович, порадившись з дружиною, пішов до лікарні, де перебували діти, і забрав їх у свою сім'ю. Він робить все для того, аби виростити їх хорошими людьми. Ми регулярно перевіряємо умови утримання діток: буваємо в школах, медичних закладах, беремо інформацію у дільничного інспектора. Так ось, всі дітки добре вчаться, дехто відвідує музичну школу. Хоча, повірте, цього, досягти дуже складно.

Те ж саме можу сказати про дитячий будинок сімейного типу Кузнєцових. Тут виховують дев'ять дітей. Доглянуті добре, одягнуті за останньою модою... Відчувається, що почуваються в сім'ї вільно. Стосунки між батьками та дітьми дуже хороші. На очах діти ростуть у прямому і переносному значенні. Одну з дівчаток ровесники обрали навіть президентом школи. Троє старших дітей виросли і вже пішли з сім'ї. Батьки взяли на виховання нових дітей. Адже сиріт і покинутих малюків у суспільстві, на жаль, не меншає...

Тетяна Вікторівна розповіла, що старші діти Кузнєцових навчаються зараз у професійних ліцеях, та з батьками зв'язку не поривають.

— У одного з хлопців у Херсоні, десь в районі Воєнки, був свій дім. Чесно кажучи, назвати його будинком можна було лише з великою натяжкою — адже був він з очерету і майже зруйнований. Ніхто не жив у ньому багато років. Так ось Кузнєцови своїми силами допомогли хлопцю зробити ремонт, паркан там поставили красивий, уладнали питання з підключенням світла. Мені відомо, що Дмитро Федорович воював з «Херсонобленерго», щоб вони не нараховували штрафні санкції через несплату, бо ж дитина — сирота. З чого вона б сплачувала нарахування за електроенергію? Дуже допомогли хлопцеві. Зараз він має власне житло, — розповідає Тетяна Струмецька.

Ще один вихованець сім'ї Кузнєцових також навчається у Херсоні, живе у гуртожитку. Але кожні вихідні він у Кузнєцових. Вони йому і торби передають, і допомагають, чим можуть... Це стосується і дівчинки, яка також пішла у самостійне життя, навчається в обласному центрі, та дуже часто навідує родину, яка подарувала їй ні з чим незрівнянне тепло сімейного вогнища...

— А як ви ставитеся до розмов, що прийомні батьки беруть дітей заради грошей?

— Особисто у мене позиція така: можливо, у когось Дійсно є такий інтерес. Мовляв, візьму дитину, державні гроші на її утримання знадобляться і на виховання своїх власних дітей теж підуть. Адже не секрет, що у нас в районі з роботою великі проблеми. Та навіть якщо спершу і була у людини така думка, взявши прийомну дитину, згодом вона звикає до неї: кожен день поруч — у біді й радості, під час хвороби і в хвилини перемог, годуєш, купаєш, вчиш уму-розуму... Як можна після цього залишатися до дитини байдужою? Тим паче, що вона відповідає тобі взаємністю... Ось чому мені здається, що наші батьки своїх прийомних діток по-справжньому люблять.

І ця любов змінює дітей не краще і в духовному плані, і в плані здоров'я.

Ось візьмемо сім'ю Ірини Миколаївни Ткачук. Свого часу вони взяли з «Теремка» Двох малюків, яким було по два-три роки. У медичних карточках дітям понаписували страшні діагнози... Тепер прийомні батьки щороку возять їх на обстеження в Херсон. І з кожним роком ці діагнози стають все обнадійливішими, оптимістичнішими. З деяких дітей страхітливі діагнози взагалі познімали, вони сьогодні абсолютно здорові. Це стосується не однієї конкретної сім'ї, а багатьох.

Хіба можна запідозрити у меркантильності, наприклад, прийомну сім'ю Гаврилюків? У них є власна донька. Спочатку взяли на виховання дівчинку, потім знайшли її рідного братика і, так би мовити, з'єднали родинні стосунки. А оце нещодавно приходять і кажуть: «Дівчата самі граються, а хлопцю нудно — не пускають його в свою компанію». І ось нещодавно взяли в свою родину ще одного хлопчика — майже ровесника їхнього сина. В один клас ходитимуть.

Але життя дітей з прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу не таке безхмарне, як може здатися. Особливо це стосується тих, хто досяг повноліття і має йти у самостійне життя. Чи не найболючіша проблема для них — відсутність власного житла. Хоча за українським законодавством їх ставлять на квартирну чергу з 15 років, одержати дах над головою в наш час, коли соціальне житло практично не будується, дуже складно, а почасти просто неможливо.

— У нас часто проходять навчання голів сільських рад, і я завжди до них звертаюся: якщо маєте хоч копійку, пожалійте дитину, купіть для неї якусь хатинку в селі, щоб вона могла там жити, — ділиться наболілим Тетяна Струмецька. — Кивають головами... Справа в тому, що в селах дійсно багато будинків, кинутих напризволяще. Але ж проблема з оформленням документів. Як тільки починаємо їх оформляти, відразу ж з'являються спадкоємці, законні власники житла. А буває й так, що грошей на оформлення паперів треба більше, ніж на придбання самого будинку... Втім, ніяких пільг для дітей-сиріт не існує...