Дощі і державна цінова політика завдають найбільшої шкоди аграріям

«Наші люди зараз невеселі. Розпочали жнива 15 липня, а завершити їх заважають дощі. Доводиться боротися за кожну тонну зерна. Сподіваємося, погода стабілізується і за два дні ми все зберемо», — говорить директор приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Горностаївського району Володимир Луговець.

Крім погодних умов, чимало проблем аграріям додала абсурдна цінова політика у державі. «Спочатку нам виставляли смішні ціни — ячмінь по 600—700 гривень за тонну! І це тоді, коли минулого року ми продавали його по 1050 гривень, а ціни на паливо і запчастини були значно меншими. Проте після затяжних дощів ціни трохи підвищилися. Вони і тепер не ідеальні, але більш-менш прийнятні», — додає Володимир Іванович.

— Наш район буде з хлібом, — запевняє начальник управління агропромислового розвитку Горностаївської райдержадміністрації Григорій Карпе-ченко. — Середня врожайність ранніх зернових складає поки що 22,6 ц/га, озимої пшениці — 24,4 ц/га. Щоправда, хотілося, щоб зерно було якомога якісніше, але майже щоденні дощі практично зруйнували клейковину, і якщо на початку жнив ми розраховували отримати зерно 2—3 класу, то тепер воно потягне лише на шостий. Проте нам буде достатньо зерна для забезпечення регіонального запасу. В той же час у деяких господарствах урожайність зернових складе не більше 2—3 ц/га. Збирати їх — собі на збиток, тож ми створили відповідну комісію, будемо виїжджати, складати акти. Проте таких площ у нас небагато.

Незважаючи на всі труднощі, ціна на хліб для українців, як вважає голова Горностаївської РДА Григорій Вер-мієнко, зростати не буде. «Зараз, навпаки, йде деяке зменшення ціни на сільськогосподарську продукцію.

Хоча на тих же хлібозаводах значну складову вартості становить ціна на електроенергію, від якої і залежить ціна на готову продукцію. Втім, сьогодні ми найбільше переживаємо за аграріїв. Так,4на сьогодні на нашому Братолюбівському елеваторі, яке є бюджетоутворюючим підприємством району, практично немає зерна: через відсутність ціни, аграрії везуть його туди, де можна отримати більш-менш нормальні гроші.

А наш елеватор, маючи можливості для зберігання великих обсягів зерна, стоїть. Це може призвести до невиплати зарплати працівникам і обвалу нашого бюджету. Ми стурбовані цим питанням і вже порушували його на рівні області», — зазначає Григорій Вермієнко.

— Тобто навіть якщо й вдасться зберегти врожай від негоди, аграрії все одно будуть у програші? — запитую я.

— Дійсно так, — відповідає Григорій Вікторович. — Взяти кредити для своїх потреб вони не можуть, продати зерно за реальною ціною — теж. Але кошти їм потрібні вже сьогодні. Завтра може бути дуже пізно, треба терміново обробляти поля, на яких бур'яни стоять по пояс. Люди у розпачі.

— Прикро все це й тому, що аграрії зробили все, щоб врятувати врожай, — додає Григорій Карпеченко. — Зараз Горностаївський райо«н випереджає інші райони області за темпами жнив, техніки маємо достатню кількість, але дощі і

цінова політика у державі просто вбивають усе. У нас є фермери, у яких становище надзвичайно складне. Так, у одного фермера минулого року стихія знищила весь урожай томатів і цибулі, 100 гектарів. Цього року — та сама картина.

Можете тільки уявити, в якому стані він перебуває.

— А чи не думали ви кинути все напризволяще і зайнятися чимось іншим, більш вигідним? — запитую я наостанок у директора ПСП «Дружба» Володимира Луговця.

— Я працюю на цій землі з 1982 року, куди я тепер з неї піду? — відповідає він. — Так, роботу я можу знайти, це не проблема, але бажання такого немає. Не хочу й залишати своїх людей, а їху «Дружбі» працює 183.1 після жнив ми намагаємося не відправляти їху центри зайнятості, як роблять інші, а переводимо на півставки, і вони ставляться до цього з розумінням. Роботу свою я люблю, і як би важко не було, працюватиму на цій землі стільки, скільки Бог дасть здоров'я.