ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Хліб знищує негода
22.07.2010 / Газета: Новий день / № 30 / Тираж: 36600

Дощі і державна цінова політика завдають найбільшої шкоди аграріям

«Наші люди зараз невеселі. Розпочали жнива 15 липня, а завершити їх заважають дощі. Доводиться боротися за кожну тонну зерна. Сподіваємося, погода стабілізується і за два дні ми все зберемо», — говорить директор приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Горностаївського району Володимир Луговець.

Крім погодних умов, чимало проблем аграріям додала абсурдна цінова політика у державі. «Спочатку нам виставляли смішні ціни — ячмінь по 600—700 гривень за тонну! І це тоді, коли минулого року ми продавали його по 1050 гривень, а ціни на паливо і запчастини були значно меншими. Проте після затяжних дощів ціни трохи підвищилися. Вони і тепер не ідеальні, але більш-менш прийнятні», — додає Володимир Іванович.

— Наш район буде з хлібом, — запевняє начальник управління агропромислового розвитку Горностаївської райдержадміністрації Григорій Карпе-ченко. — Середня врожайність ранніх зернових складає поки що 22,6 ц/га, озимої пшениці — 24,4 ц/га. Щоправда, хотілося, щоб зерно було якомога якісніше, але майже щоденні дощі практично зруйнували клейковину, і якщо на початку жнив ми розраховували отримати зерно 2—3 класу, то тепер воно потягне лише на шостий. Проте нам буде достатньо зерна для забезпечення регіонального запасу. В той же час у деяких господарствах урожайність зернових складе не більше 2—3 ц/га. Збирати їх — собі на збиток, тож ми створили відповідну комісію, будемо виїжджати, складати акти. Проте таких площ у нас небагато.

Незважаючи на всі труднощі, ціна на хліб для українців, як вважає голова Горностаївської РДА Григорій Вер-мієнко, зростати не буде. «Зараз, навпаки, йде деяке зменшення ціни на сільськогосподарську продукцію.

Хоча на тих же хлібозаводах значну складову вартості становить ціна на електроенергію, від якої і залежить ціна на готову продукцію. Втім, сьогодні ми найбільше переживаємо за аграріїв. Так,4на сьогодні на нашому Братолюбівському елеваторі, яке є бюджетоутворюючим підприємством району, практично немає зерна: через відсутність ціни, аграрії везуть його туди, де можна отримати більш-менш нормальні гроші.

А наш елеватор, маючи можливості для зберігання великих обсягів зерна, стоїть. Це може призвести до невиплати зарплати працівникам і обвалу нашого бюджету. Ми стурбовані цим питанням і вже порушували його на рівні області», — зазначає Григорій Вермієнко.

— Тобто навіть якщо й вдасться зберегти врожай від негоди, аграрії все одно будуть у програші? — запитую я.

— Дійсно так, — відповідає Григорій Вікторович. — Взяти кредити для своїх потреб вони не можуть, продати зерно за реальною ціною — теж. Але кошти їм потрібні вже сьогодні. Завтра може бути дуже пізно, треба терміново обробляти поля, на яких бур'яни стоять по пояс. Люди у розпачі.

— Прикро все це й тому, що аграрії зробили все, щоб врятувати врожай, — додає Григорій Карпеченко. — Зараз Горностаївський райо«н випереджає інші райони області за темпами жнив, техніки маємо достатню кількість, але дощі і

цінова політика у державі просто вбивають усе. У нас є фермери, у яких становище надзвичайно складне. Так, у одного фермера минулого року стихія знищила весь урожай томатів і цибулі, 100 гектарів. Цього року — та сама картина.

Можете тільки уявити, в якому стані він перебуває.

— А чи не думали ви кинути все напризволяще і зайнятися чимось іншим, більш вигідним? — запитую я наостанок у директора ПСП «Дружба» Володимира Луговця.

— Я працюю на цій землі з 1982 року, куди я тепер з неї піду? — відповідає він. — Так, роботу я можу знайти, це не проблема, але бажання такого немає. Не хочу й залишати своїх людей, а їху «Дружбі» працює 183.1 після жнив ми намагаємося не відправляти їху центри зайнятості, як роблять інші, а переводимо на півставки, і вони ставляться до цього з розумінням. Роботу свою я люблю, і як би важко не було, працюватиму на цій землі стільки, скільки Бог дасть здоров'я.

Автор: Олег БАТУРІН

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.029