Державу позбавляють мільярдів гривень. За оборудками стоять сокопосадовці — вище нікуди

Коли під час виборчої кампанії деякі політики та оглядачі застерігали, що перемога Януковича означатиме, по суті, встановлення в Україні влади з негативним відтінком, ці заяви часто сприймалися як данина політичній боротьбі. На жаль, правда виявилася ще більш жорсткою, ніж очікування.

Чого тільки варта швидкість, з якою Партія регіонів підім'яла під себе парламент, Кабмін, та силові структури! Ця оперативність, насправді, приголомшила, хоч в повітрі ніби зависло питання: для чого все це потрібно Януковичу? Які його справжні цілі?

Довго чекати відповіді не довелося — буквально нещодавно через мішуру соціальних обіцянок та розмов про стабільну владу в діях державної машини чітко проявилися інтереси кількох осіб з найближчого оточення чинного президента.

Мова йде про сумнозвісне рішення Стокгольмського арбітражного трибуналу у справі за позовом швейцарського посередника «РосУкрЕнерго» до «Нафтогазу». За ним українська компанія повинна повернути «РосУкрЕнерго», а це означає — в кишеню мільярдера Дмитра Фірташа, а також пов'язаних з ним міністра палива й енергетики Юрія Бойка та голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна, майже 12 мільярдів кубометрів газу. Вартість палива за сьогоднішніми цінами становить 5,4 мільярда доларів, або 20% золотовалютних резервів НБУ.

Оприлюднений днями текст рішення суду у Стокгольмі, який так старанно приховували українські чиновники, не залишає сумнівів утому, що під час процесу«РосУкрЕнерго» з нинішнім керівництвом держави Україна зіграли як одна команда.

Лідер опозиції Юлія Тимошен-ко, коментуючи зміст документу,

заявила, що він нагадує, по суті, мирову угоду між «Нафтогазом» та приватною компанією, внаслідок якої Україна втрачає величезні кошти.

Вагому роль у цій історії відіграє й СБУ під керівництвом ще однієї наближеної до Дмитра Фірташа людини — Валерія Хорошковського. Служба безпеки, фактично, організувала операцію «прикриття», заарештувавши екс-керівника Митної служби Анатолія Макаренка, звинувачуючи його у нанесенні збитків державі.

Але ж це абсолютно єзуітська логіка! Макаренко у 2009 році за дорученням уряду розмитнив газ, «за який Україна повністю розрахувалася з «Газпромом». Справжні ж збитки Україні нанесло фактично злочинне, як кажуть опозиціонери, угруповання Хорошковського-Льовочкіна-Бойка-Фірташа. Внаслідок змови воно відмовилося захищати державні інтереси в суді, який розглядав претензії «РосУкрЕнерго» щодо цих обсягів газу. Недаремно народний депутат Олександр Гудима зауважив, що Служба безпеки України перетворилася на Службу безпеки компанії «РосУкрЕнерго».

Але й цього виявилося замало...

У рішенні Стокгольмського суду міститься вимога повернути трейдеру «РосУкрЕнерго» право транспортувати та зберігати газ в українських підземних сховищах до 2030 року.

Таким чином, угоди, які були підписані все тим же Юрієм Бойком в якості голови «Нафтогазу» та представниками «РосУкрЕнерго», визнані дійсними. Хоч в даному випадку має місце тавтологія — Бойко і є одним з головних представників «РосУкрЕнерго».

Слід повторитися — суд фактично не мав можливості ухвалити іншого рішення, оскільки «Нафтогаз» відмовився від будь-якого захисту інтересів України.

Більше того, стало відомо, що Кабінет міністрів Азарова має намір знову витратити величезні кошти на рекапіталізацію Банку «Надра». На цей раз мова йде про 5 мільярдів гривень.

Це той самий банк, в який 2008 року тодішній президент Ющенко та голова НБУ Стельмах (який, до речі, зберіг свою посаду і за нової влади) влили понад 7 мільярдів гривень. Левова доля цих грошей була використана для валютних спекуляцій.

І знову в цій історії ми стикаємося з Дмитром Фірташем, який Є одним з інвесторів банку.

Цікаво, що чергове закачування державних грощей в «Надра» підтримав і віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Заяви Тігіпка завжди зводилися до потреби екомомії державних ресурсів, необхідності проведення реформ тощо. Проте з плином часу стає все більш гірко спостерігати за тим, що він робить.

Свого часу Тимошенко на посаді прем'єр-міністра як могла опиралася безконтрольній ре-капіталізації банку «Надра», вбачаючи в цьому корупційну схему. Час показав її правоту, оскільки, прийшовши до влади, махінатори знову взялися за старе.

Тимошенко також вдалося прибрати «РосУкрЕнерго» з українського газового ринку, зробити постачання газу в Україну прозорим. Сьогодні ми бачимо повернення фірми-посе-редника, яка «розставила» своїх людей на ключових посадах в країні.

В цьому і є сенс нинішнього режиму в Україні, який створений в інтересах конкретного олігархічного угруповання. Його ідеологія — визискування державних фінансів та паразитування на інтересах громадян.

Парадоксальна ситуація -те, що в цивілізованому світі дістає оцінку як злочинна зграя, у нас називається «владою».