Правильно, гармошка служителю культу ні до чого. У нього є інші знаряддя впливу на маси. А от народний депутат Юрій Одарченко (про це він заявив на прес-конференції в Херсоні) заперечує, що звільнення начальника Херсонського морського торговельного порту Андрія Єгорова відбулось за „згодою сторін», що є офіційним фактом, а відбулось, за Одарченком, виключно з політичних мотивів: саме тому, стверджує нардеп, що А.Єгоров був довіреною особою Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в області.

(Одарченко помиляється: Єгоров був довіреною особою Юлії Тимошенко в області як кандидата у Президенти, а не Прем'єр-міністра. Але це так, для уточнення для нас і нагадування народному депутатові про необхідність точності формулювань, бо ми можемо подумати, що Юрій Одарченко не бачить різниці між кандидатом і Прем'єром).

„Політичні мотиви» для начальника порту — це, по суті, та сама гармошка для служителя культу. Навіщо вона йому, „технареві? Але якщо він взяв її до рук, то, очевидно, свідомо. І став, таким чином, не лише господарником, а й політиком, який не просто сповідує і поділяє певну ідеологію, а займається невластивою для господарника справою: пропагандою і агітацією. І якщо ця ідеологія йде врозріз з ідеологією тієї політичної сили, яка перебуває нині при владі, то про які репресії можна говорити? Тут маємо банальну „зСоду сторін»: із закінченням повноважень Головковерха закінчуються й повноваження його посполитих.

Так що для начальника порту (чи будь-якої іншої державної господарської структури), з одного боку, а тим більш для народного депутата — з іншого не повинно бути подібних відкриттів. Втім, вони й самі про це добре знають. Але не розрахували сил: думали, що вони прийшли у владу всерйоз і надовго, а виявилось навпаки — і не надовго, і не дуже щоб усерйоз. Тому офіційний політик на державному пансіоні (на горбу платника податків) Одарченко зберігся на своїй посаді до наступних виборів, а політик-ентузіаст „за покликом серця» Єгоров змушений подати у відставку. Займайся він виключно улюбленою справою — розвитком морпорту, дивись, політичних питань до нього й не виникало б. Хоча... питання виникали до Єгорова, а тепер будуть виникати у жителів нашого міста і навколишніх сіл до його наступника, якщо „дело Єгорова» не вмре: маємо на увазі ідею колишнього головного портовика, підтримувану колишнім губернатором Сіленковим і їхніх київських покровителів, — розміщення під самісінькими вікнами житлових кварталів Цюрупинська портових терміналів по накопиченню, обробці й перевалці всіляких хімічних вантажів. А попутно — знищення плавнів і островів між Херсоном і Цюрупинськом.

Можливо, Єгоров подав у відставку й по цій причині? Побачимо, як події розбиватимуться далі: нова влада дбатиме про вищі інтереси держави (збереження дельти Дніпра) чи суто меркантильні, якими опікувалась колишня влада?