Коли мені на очі потрапляли газети з дрібненько надрукованими довжелезними списками вакансій, я завжди думала: цікаво, а чому тоді так багато безробітних? Невже херсонці такі «балувані, що пропоноване їх не влаштовує?

Не кажу про хронічних нероб, які просто на генетичному ( чи ще на якомусь) рівні елементарно не хочуть працювати. Ні, я про тих, хто хоче чесно заробити якусь копійчину на постійному місці або «приробити» додатково. Особливо це стосується студентів та пенсіонерів. Учителям воно зовсім не потрібне, як і репетиторство, бо, як заявив у понеділок один із випещених столичних чиновників управління освіти, на селі у педагогів — «райське життя», оскільки «при своїй городині й 1500-2000 зарплати їм годі й бажати кращого». Мабуть, на його думку, оздоровлення, відпочинок, купівля фахової літератури, якесь хобі — то зайва розкіш для пересічного громадянина.

Тому й вирішила поцікавитися працевлаштуванням і зателефонувала за деякими оголошеннями. Є ціла група «таємничих» пропозицій, де по телефону вперто не хочуть розповідати про те, яку роботу треба буде виконувати, усе обіцяють пояснити на місці — при співбесіді, говорячи про солідну фірму», ізраїльський центр» або» швейцарську компанію». Лише в одному місці після моїх наполягань дівчина змилостивилася й повідомила, що йдеться про продаж діамантів...на вулиці. Уявляєте картину: А ось кому діаманти! Діаманти, дешево! У нас акція!» Заробіток — 20 гривень на день плюс процент від проданого. Не хочете? Шукаймо далі. Збірка кулькових ручок, склеювання конвертів — до 490 гривень на тиждень, 85 копійок за штуку. За інформаційні послуги сплатите 150 грн., а роботу й зарплату надалі возитиме кур'єр. Якось підозріло, а раптом він не доїде з моїми конвертами и грошима?. Дуже багато оголошень, у яких запрошують випускниць шкіл із базовою англійською — як мені повідомили, для «роботи з іноземними клієнтами.» Теж цікаво. Вражає сумою обіцяного заробітку (4000 у.о.) й гарантією повної безпеки наступна об'ява, проте на другому кінці й не крилися: так, послуги інтимного характеру, а ще набирають гарненьких диспетчерок — може, щоб були «на підхваті?

Далі телефоную до посередника, який шукає коректора для одного з херсонських ЗМІ. Яка, видумаєте, головна вимога роботодавця — грамотність? А ось і не вгадали — вік до 35 років. Звичайно, воно приємно, коли тексти править не якась там стара шкапа, що пам'ятає Жовтневий переворот 1917 року, а гарненька молодичка. Що ж, діло, як кажуть, хазяйське. Втомлені від дрібного шрифту очі зупиняються на дуже інтригуючому тексті: «Робота у передмісті, проживання, харчування, а — головне -«культурное времяпровождение, запрошують і подружні пари.» Одразу перед очима: ідилія, природа, необтяжлива робота і, мабуть, екскурсії.. .Телефоную, питаю, яка ж це робота. У відповідь веселий здоровий чоловічий голос: Так на свинофермі!»

Уся романтика розлітається в порох, але ще вистачає сили видавити: А ка ж культурна програма?» — Так телевізор там, танці, пісні, і випить можна.» Танцювати на свинофермі чомусь не хотілося, зате я зрозуміла, чому так важко знайти роботу в благословенному місті Херсоні.