ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
 
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК «АСКАНІЯ-НОВА» НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ — НАЙСТАРІШИЙ ЗАПОВІДНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ЦЕНТР ЕКОТУРИЗМУ І ЕКОЛОГО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ В РЕГІОНІ
11.11.2011 в 18:23
«АСКАНІЯ-НОВА»

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України — науково-дослідна установа міжнародного значення. Має Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85 р.

Заповідник забезпечує збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилових степів, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, охорони природи та природної краси.

Заповідник «Асканія-Нова» — серце степової Таврії, де ви можете відпочити і збагатити свої знання про природу, незвичайний і прекрасний куточок, де у злагоді живуть тварини з різних континентів. На території заповідника знаходяться унікальні ландшафти, які поєднують природну і штучно створену екосистему та плавно переходять одна в одну; на цій території зосереджені ендемічні види, що знаходяться під загрозою зникнення.

Загальна площа біосферного заповідника — 33307,6 га, включає природне ядро та зони буферну і типового землекористування. Біосферному заповіднику ''Асканія-Нова» для користування надано площу І 1298,8 га. До неї входять:

■ Заповідний степ (цілината перелоги з відновленою степовою рослинністю- 11054 га)

■ Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (167,3 га)

■ Зоологічний парк «Асканія-Нова» (77,5 га)

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — єдина природоохоронна територія в Україні, природне ядро якої репрезентує Присивасько-Приазовську сухостепову провінцію Степової зони. Забезпечує збереження найбільшої у Європі ділянки ковилово-типчакового степу — реліктового флоро-фауністичного комплексу, а за давністю заповідання асканійський степ є найстарішим заповідником Землі.

Клімат — помірно континентальний (норма опадів — 400 мм, середньорічна температура повітря +9,5° С). Грунт зазвичай промерзає до 30-40 см, а в суворі зими до 120 см.

Заповідник «Асканія-Нова» розташований на стику двох ґрунтових зон — чорноземної і каштанової. У цілому ґрунтовий покрив має комплексний характер, для якого типова часта і різка зміна підтипів та видів. На вододілах переважають темно-каштанові залишково солонцюваті ґрунти — 73,9% від загальної площі. На пологих схилах до подів ґрунтовий покрив представлений комплексами темно-каштанових солонцюватих грунтів і солонців — 7.4%, в яких солонці степові складають 10% від загальної площі комплексів. Дно степових блюдець та подів вистилають лучно-каштанові грунти різного ступеня солонцюватості — 7,2%, каштанові намиті — 0,5%, а також глейосолоді — 1,4%.

ПРИРОДНЕ ЯДРО — найбільш ксеротичний варіант біднорізнотравного дерниннозлакового степу. Це єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг. -має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність.

Асканійський заповідний степ -- це типова рівнина, помережана вододілами, пологими лощинами, замкнутими безстічними долинами, так званими подами, і має невеликий перепад висот (від 20 до 32,6 м над рівнем моря).

Родючість темно-каштанових грунтів обмежується, головним чином, посушливістю клімату.

Природне ядро репрезентує сухий типчаково-ковиловий степ. Його площа складає 1 1054 га, з них 89,5% припадає на цілину і 10,5% на перелоги. Рослинний покрив представлений степовою зональною (87% цілини) та лучною інтразональною (12%) рослинністю, чагарникова і водно-болотна разом складають 1%.

У фітоценозах плакорного степу панують багаторічні щільнодернинні злаки та різнотрав'я. Найбільшу значущість мають формації костриці валіської (31%), ковил Лессінга та української (32%), ковили волосистої (10%).

У подах домінують крупно злакові лучні формації пиріїв подового, повзучого і середнього, осок ранньої та чорноколосої, бекманії звичайної, а також болотні — очерету південного, рогозів широколистого і вузьколистого, сусака зонтичного.

До Зеленої книги України занесені формації мигдалю степового, ковил Лессінга, української та волосистої.

Флора квіткових природного ядра Біосферного заповідника „Асканія-Нова» за даними інвентаризації складає 505 видів з 244 родів та 59 родин. У родинному спектрі домінують Складноцвітні, Злакові, Бобові, Хрестоцвіті, Губоцвіті та ін., що корелює з параметрами локальних флор Євразійської степової області.

Ендемічне ядро флори формують причорноморські елементи. Локальні ендеміки: Зірочки новоасканійські. Цибуля скіфська, Тюльпан скіфський, Залізняк скіфський.

Природне ядро забезпечує достатній життєвий простір для безхребетних, герпетофауни, степового орнітокомплексу та дрібних ссавців. Більшість виводкових нір та лігв вовків, лисиць, ласок, тхорів степових знаходяться саме тут, а борсука — виключно у його межах.

Безхребетні мешкають, головним чином, у підстилочно-грунтовому ярусі. Найчисельнішим є тип Членистоногі, який нараховує не менше 1309 видів. У степу зареєстровано 181 вид павукоподібних, 9 — багатоніжок та понад 1109 комах, що належать до 151 родини. Дев'ятнадцять з них: джміль пахучий, жужелиця угорська, цератофій багаторогий, долерус короткокрилий, вусач земляний, емпуза піщана та ін. занесені до Червоної книги України. У Європейському Червоному списку числяться аскалаф строкатий.

Герпетофауна представлена земноводними (ропухою зеленою, часницницею) та плазунами: ящіркою прудкою, вужем звичайним, полозом чотирисмугим, мідянкою, гадюкою степовою. Три останні занесені до Червоної книги України, а всі разом посідають місце в охоронному переліку Бернської конвенції. Гадюка степова значиться у Європейському Червоному списку.

Птахи степу Асканії-Нова утворюють найбільш повноцінний сучасний степовий орнітоценоз, що зберігся в межах заповідника, і є характерним для європейських степів. Найбільш різноманітна гніздова орнітофауна, основу якої складають перепілки, жайворонки, вівсянки і інші горобцеподібні, огарі, галагази, луні лучні та сови болотяні.

Центром скупчення багатотисячних зграй мігруючих та зимуючих птахів, де в різний час домінують гуски білолобі та журавлі сірі, є урочище Великий Чапельський під, яке включене до переліку територій Рамсарської угоди. На прольоті зустрічаються рідкісні види птахів, що занесені до Червоної книги України: казарка червоновола, лебідь-кликун, огар, журавель степовий, дрохва, а з хижих птахів — лунь польовий, могильник, беркут та ін., які супроводжують зграї водно-болотяних птахів.

Ссавців нараховується 22 види. Теріофауна за останні 200 років зазнала і втрат, і набуття. З території, частина якої стала заповідною, ще у позаминулому та минулому століттях зникли сайгаки, тарпани, сліпачок звичайний та хом'як звичайний. У другій половині XX століття в заповіднику заявились олені, козулі та дикі кабани, але поступово елімінували. Післяпасовищне відновлення травостою несприятливо позначилось на чисельності ховрашків малих і тушканчиків великих. З іншого боку, відбувалось і поповнення видами. Так, з метою реакліматизації у степ заселили бабаків. Зменшення факторів турбування сприяло спонтанному проникненню у природне ядро борсука, мешкання якого було відоме лише за викопними рештками, і вовка. Поточне століття ознаменувалось появою миші курганцевої.

В заповіднику охороняються „червонокнижні тхір степовий, борсук, мишівка степова та тушкан великий. Сім видів числяться у реєстрі Бернської конвенції, а в Європейському Червоному списку — вовк.

ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК «АСКАНІЯ-НОВА» ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ УНІКАЛЬНИЙ ПРИРОДООХОРОННИЙ ОБ'ЄКТ, НАЙБІЛЬШИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ЗРОШУВАНИЙ ПАРК УКРАЇНИ.

Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни він посідає особливе місце, бо створений в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Дендрологічний парк — унікальна пам'ятка садово-паркового мистецтва кінця XIX століття — набуває все більшого значення як осередок збереження рідкісних та малопоширених деревних рослин на крайньому півдні степової зони України, місце високої естетичної насолоди для сотень тисяч відвідувачів та екологічного просвітництва.

Вік насаджень старого парку — більше 120 років. При його закладці було використано 220 видів листяних дерев і кущів та багато їх садових форм. Новий парк є логічним продовженням старого. Перші посадки тут проведено в 1966 році, основні — в 1968-1972 рр. Найбільш цінні породи висаджені невеликими масивами, групами чи поодиноко. Особливу цінність має колекційна ділянка — новий арборетум, площею 4,6 га. В ньому та на другій колекційній ділянці (старому арборетумі площею 2,4 га) зібрано основний генофонд деревних рослин парку, який нараховує 766 видів, 265 форм і сортів (всього 1031 таксон), із них 131 таксон — хвойні. Колекція трав'янистих квітково-декоративних рослин налічує 564 види, форми і сорти.

Більше 100 видів, що культивуються в парку, є рідкісними видами світової флори. Серед них 35 занесені до «Червоної книги України», в т.ч. береза дніпровська, вишня Клокова, півонія тонколиста, тюльпан скіфський, цибулі ведмежа та Регеля. Понад 400 деревних і майже 140 трав'янистих декоративних рослин, випробуваних під час інтродукційних досліджень в дендрологічному парку, в останні роки рекомендовано для озеленення півдня України.

У парку розроблено наукові основи створення у жорстких природно-кліматичних умовах південного степу полезахисних та паркових насаджень, обгрунтовані методи збереження та відновлення старовинних парків, мобілізовано та випробувано більше 2000 видів і форм деревних рослин.

КОЛЕКЦІЇ ТВАРИН ЗООЛОГІЧНОГО ПАРКУ «АСКАНІЯ-НОВА» НАДАНО СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО НАДБАННЯ УКРАЇНИ (Постанова Кабінету Міністрів України № 472 від 19.08.2002 р.).

Зоопарк «Асканія-Нова» є центром з розведення копитних тварин і птахів, а також суб'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Зоопарк має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів, збереження рідкісних видів диких тварин та їх одомашнення. Переважна більшість яких цілорічно перебуває на волі та у напіввільних умовах, на значних за площею штучно створених водоймах та в загонах Великого Чапельського поду із степовою рослинністю.

Зоопарк був заснований в 70-80-х роках позаминулого століття як приватний акліматизаційний парк. Його історія починається з 1874 року, коли Фрідріху Фальц-Фейну, майбутньому засновнику зоопарку, було дозволено вибрати місце в парку для будівництва першої вольєри для утримання птахів.

Сучасна колекція тварин зоопарку нараховує 120 видів, підвидів, порід та форм копитних і птахів чисельністю біля 9797 особин (станом на 1 січня 201 1 р.). З них 9112 особин належать до 76 рідкісних видів, як аборигенних так і інтродукованих (орел степовий, журавель степовий, огар, сайгак, кулан туркменський, козел гвинторогий, кінь Пржевальського, зебра Греві та інші), які занесені до Регіонального, Європейського та Світового Червоних списків, додатків Вашингтонської, Бернської і Боннської Конвенцій.

На сьогодні в загонах Великого Чапельського поду знаходиться максимальне за всю історію утримання поголів'я копитних -більше 1300 особин. Тільки сайгаків 340 особин, які випасаються на площі більше 2000 га.

На прольоті зафіксовано більше 16 тис. журавля сірого, близько 4,5 тис. білолобої гуски, 5 тис. огара, більше 1000 червоноволої казарки та ін.

Значення зоопарку «Асканія-Нова' полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу; розвитку наукових знань; сприянні зростанню інформованості суспільства про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень результати яких використовуються при розробці програм реінтродукції. В зоопарку отримано десятки тисяч приплоду, яким поповнено зоопарки, ферми, живі куточки, розплідники. У зоопарку окільцьовано та випущено в природу більше ЗО тисяч птахів з 1945 до 2010 року.

БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК «АСКАНІЯ-НОВА» НААН — ЕКОЛОГО-ОСВІТШЙ ТА ТУРИСТИЧНИЙ ЦЕНТР, ЯКИЙ ЩОРОКУ ПРИЙМАЄ БІЛЬШЕ 100 ТИСЯЧ ВІДВІДУВАЧІВ.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» пропонує (у супроводі екскурсовода або індивідуально) різноманітні екскурсії:

2,5-годинна екскурсія дендро- та зоопарком.

2,5-годинна екскурсія екологічною стежкою дендропарку.

2,5-годинна екскурсія зоопарком.

3-годинна екскурсія екологічною стежкою ковилово-типчаковим степом.

Огляд експозиції у виставковій залі «Образи тваринного світу».

ТІЛЬКИ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАМОВЛЕННЯМ 3-годинна екскурсія на мікроавтобусі чи в кінному екіпажі до табунів диких тварин.

На 10 листопада 2011 р. маршрутами заповідника пройшли майже 90 тисяч екскурсантів.

До послуг туристів готель на 36 місць, кемпінг. В буферній зоні можливе розміщення пішохідних груп та автотуристів в наметах.

У міжсезоння заповідник приймає екскурсантів за попереднім замовленням.

Каса заповідника працює з 8-00 до 15-00 год.

Заповідник:

• Приймає замовлення на проведення тематичних екскурсій у супроводі наукових співробітників в заповідний степ (ботанічні, зоологічні, ґрунтознавчі, екологічні), дендрологічний та зоологічний парк (біологічні, зоологічні, спостереження за поведінкою тварин, міграціями

птахів).

• Надає консультації з технології утримання диких тварин у неволі, вирощування рослин та тварин.

• Проводить наукові конференції, наради, семінари.

• Надає науковий супровід при фотографуванні та зйомці відеофільмів.

• Проводить реалізацію тварин зоопарку, посадкового матеріалу дендрологічного парку, наукових видань заповідника.

На території селища до послуг екскурсантів стоянка автотранспорту, 4 кафе, магазини, селищний базар.

Адреса: 75230 Україна, Херсонська область, Чаплинський район, смт.Асканія-Нова, вул.Фрунзе, буд. 13, Біосферний заповідник 'Асканія-Нова»

Електронна пошта: askania-zap@mail.ru; askania-eco@mail.ru

Веб-сайт: www.askania-nova-zapovidnik.gov.ua

телефон/факс (055-38)6-12-32.

Довідки за телефоном: (055-38) 6-12-86; 099 656 23 44

Фоторепортаж с пресс-тура

Пошук:
розширений

Автор
Почему до датчика уровня сахара от Apple еще далеко
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию

7-9 черв­ня 2024 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбудеться XXIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині»
Під егі­дою Мі­ніс­тер­ства культу­ри та ін­фор­ма­цій­ної політи­ки Ук­раї­ни, Одесь­ка на­ціо­наль­на на­у­ко­ва біб­ліо­те­ка, Ук­ра­їнсь­ка асо­ціа­ція ви­дав­ців та кни­го­роз­по­всюд­жу­ва­чів, Дер­жав­на на­у­ко­ва уста­но­ва «Книж­ко­ва па­ла­та Ук­раї­ни іме­ні Іва­на Фе­до­ро­ва» за спри­ян­ня Одесь­кої об­лас­ної дер­жав­ної ад­міністра­ції, Одесь­кої об­лас­ної та Одесь­кої місь­кої рад, Ук­ра­їнсь­ко­го ін­сти­ту­ту кни­ги, Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­гані­за­ції «Ук­ра­їнсь­ка біб­ліо­теч­на асо­ціа­ція» та Все­ук­ра­їнсь­кої гро­мадсь­кої ор­га­ні­за­ції «Біб­ліо­по­ліс» про­во­дять Все­ук­ра­їнсь­ку ви­став­ку-фо­рум «Ук­ра­їнсь­ка кни­га на Оде­щині».

Останні новини:
18:48 04.04.2024
15:25 22.03.2024
17:49 22.02.2024
15:39 15.02.2024
17:45 19.01.2024


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.129