|
Йожеф САБО: «Прийшли русаки — забрали будинок»
07.03.2024 / Газета: Чорноморські новини / № 10(22488) / Тираж: 8525
Легендарний футболіст і тренер розповів про футбол та політику Олександр Шовковський виграв шостий матч поспіль після призначення на посаду головного тренера київського «Динамо». Лідер цього рейтингу — Йожеф Сабо із 10 перемогами, які він здобув майже 20 років тому, в сезоні 2004/05. Це і стало приводом поспілкуватися з патріархом тренерського корпусу України, який 29 лютого відсвяткував своє 84-ліття. — Йожефе Йожефовичу, як думаєте, Олександру вдасться побити ваш рекорд? — Дай Боже, щоб він побив усі рекорди в «Динамо». Вболі-ваю за нього всім серцем. Він був дуже дисциплінованим футболістом. Виконував усі тренерські завдання. Була голова на плечах. Ніколи не пив. Я його пацаном забрав з «Динамо-2». В одному з матчів за «Динамо-2» Шовковський зробив помилку, тренери відправили його в «Динамо-3». А я, коли про це дізнався, відразу забрав Сашу в першу команду. На той час якраз займався формуванням нової команди. Також узяв Косовського, Головка. — Як взагалі оцінюєте роботу Шовковського в «Динамо»? — Ще трохи зарано давати оцінки. Він тільки на початку свого тренерського шляху. Але, думаю, все у нього вийде. Якщо не сьогодні, то завтра. Якщо не завтра, то післязавтра. Зараз радію за нього. — Чи не затягнуло керівництво «Динамо» момент прощання з Луческу? — Луческу — професійний тренер. Так, останнім часом він мало що давав «Динамо». Напевно, Мірча попросив керівництво придбати нових гравців. Але, скоріш за все, на це не було грошей. Чому — цілком зрозуміло. Іде війна. Мабуть, настрій у Луческу вже був не той. Але у всьому можна знайти й позитив. Шовковський працював поруч із дуже кваліфікованим тренером. Для Олександра це гарний досвід, який йому надалі знадобиться. — До речі, про керівництво «Динамо». Багато років тому у вас стався конфлікт із братами Суркісами. Зараз які з ними стосунки? — Нормальні. Вітали мене з днем народження. Всі конфлікти залишилися позаду. Сьогодні війна і не можна сваритися. Треба допомагати один одному. Вони утримують «Динамо» під час війни. За це їм респект. Витрачають на команду чималі гроші. Повірте, це дуже дороге задоволення. — Якби вам 25 років тому сказали, що Шовковський очолить «Динамо», а Шевченко стане президентом УАФ, чому здивувалися б більше? — Не думав, що Шевченко стане керівником УАФ. Вважав, що він продовжить іти по тренерській стезі. Щось у нього трохи не вийшло в «Дженоа». Хоча, насправді, зрозумі-ло, чому. Коли нема команди — нема з ким реалізовувати завдання. Візьмемо український приклад — Шарана в «Минаї». Якщо в тебе нема які-сних кадрів, ти нічого ти не зробиш. Подивимося, чи вийде у Шевченка в ролі президента УАФ. Схоже, що всі гроші, які були в УАФ, украли. Не знаю, як він буде це вирішувати. Але щиро бажаю йому вдачі! — Йожефе Йожефовичу, ви народилися в 1940 році в Ужгороді. Місто на той час уже належало Угорщині. Угорці окупували Ужгород 10 листопада 1938-го, коли Гітлер розчленував Чехословаччину. Яким було ваше дитинство? — Нас було семеро дітей у родині — п’ятеро братів, дві сестри. Я був наймолодшим. Жили в нормальному будинку. Коли прийшли русаки, будинок у нас забрали. Переселили у квартиру, в якій до цього жили солдати. Дитинство було важким. Дуже важким. — Ви й досі продовжуєте думати угорською? — Мені соромно, що я — мадяр. Орбан уже багато років лиже дупу путіну. Орбана давно захомутали росіяни. Мені телефонують журналісти з Будапешта, я їм про це теж кажу. Перепитують у мене, чи не боюся так жорстко критикувати лідера держави. Відповідаю, що мені 84 роки — кого я маю боятися? Я закінчив мадярську школу, родина розмовляла угорською. Я і словацьку знаю, адже в родини є і словацькі корені. Коли в 1959-у приїхав до Києва, вчив, на жаль, не українську, а російську мову. Але тепер я забув російську. Сказав своїм дітям та онукам, щоб вони теж її забули й ніколи не розмовляли з росіянами. — Під час ігрової кар’єри вас називали «фашистом» — за угорське коріння і те, що Угорщина воювала на боці Німеччини. Пам’ятаєте, хто це придумав? — Придумали в москві. Мене це дуже обурювало. Коли ми з київським «Динамо» приїжджали в москву, завжди грав проти місцевих команд на межі фолу. Вони мене боялися. — Ви завжди вели здоровий спосіб життя і в 70 років ще каталися на лижах… — Так, але п’ять років тому виникли проблеми з ногою. Довелося замінити тазостегновий суглоб. До цього я ще бігав. Зараз гуляю. Роблю зарядку. Давно не був у своєму старенькому будинку в Карпатах. Він біля села Верхнє Студене (є ще Нижнє Студене), тільки на 800 метрів вище села. Там дуже красиво. Джерело: https://champion.com.ua. Автор: Максим РОЗЕНКО
|
Пошук:
Автор
По данным Международной федерации диабета (IDF) за 2021 год, от диабета страдают 10,5% людей в возрасте от 20 до 79 лет и половина из них не знает об этом. Согласно прогнозам, к 2045 году этим заболеванием будет болеть на 46% больше — каждый восьмой взрослый или 783 миллиона человек. Эта перспектива пугающая, но не удивительная, учитывая текущую ситуацию
Під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеська національна наукова бібліотека, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проводять Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині».
Останні моніторинги:
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 25.04.2024 / Вечерняя Одесса
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011 |