Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) представила спеціальну доповідь про зміну клімату, опустелення, деградацію земель, стале управління земельними ресурсами, продовольчу безпеку і потоки парникових газів у наземних екосистемах.

У нинішній доповіді, підготовленій у рамках багатоциклічного дослідження змін клімату, що проводиться Організацією Об’є-днаних Націй, йдеться, передусім, про шкідливий влив на здоров’я планети сільськогосподарського виробництва, яке постійно збільшує темпи свого зростання. За оцінкою експертів (а це 107 фахівців із 52 держав), на сільське господарство, лісо- та землекористування припадає більше третини вуглекислого газу, що викидається в атмосферу і призводить до подальшого підвищення температури, а відтак до посилення засух та інших руйнівних процесів. (Для порівняння: на промисловість, транспорт та електростанції разом узяті припадає близько 60% таких викидів).

Населення Землі постійно зростає, а відтак збільшується потреба в калорійній їжі. При цьому збільшення поголів’я худоби — не вихід: ще у 2011 році Продовольча та сільськогосподарська організація ООН застерігала, що саме на тваринництво припадає 39% від тих забруднень, які виробляє сільське господарство.

Зменшення озонового шару після промислової революції, що посилює глобальне потепління, призвело до частіших, триваліших та сильніших посух у більшій частині світу, зокрема в Середземномор’ї, деяких частинах Азії, Південної Америки та більшої частини Африки.

Земельні ресурси відіграють важливу роль у кліматичній системі, наголошується у доповіді, і є критично важливими для людства. У ній показано, як стійке управління цими ресурсами може допомогти вирішити проблему зміни клімату.

Йдеться, зокрема, про скорочення споживання продуктів тваринництва і зменшення харчових відходів. Так, за оцінками експертів, понад 25% від загального обсягу вироблених продуктів харчування щорічно викидається. Унаслідок розкладання органічних відходів знову ж таки виробляються парникові гази і на них припадає до 10% викидів, які нищать нашу планету. Тим часом поки одні викидають продукти, іншим нічого їсти, а тому росте попит на освоєння нових земель й антропогенний тиск посилюється. Коло замикається.

Втім, на переконання вчених, землі, що вже використовуються, можуть забезпечити світ продовольством в умовах змін клімату і навіть надати біомасу для вироблення відновлюваної енергетики, але потрібні системні, узгоджені, глобальні і далекосяжні дії урядів всіх держав — від найрозвинутіших до найбідніших.

До речі, на рівні ООН уже не раз застерігали про зростаючу загрозу нерівності у доступі до продовольства — його перенасичення на ринках розвинутих держав і гострий дефіцит у країнах, що розвиваються. Доступ до їжі може використовуватися навіть як інструмент обмеження демократії та прав людини, а в підсумку — «кліматичного апартеїду».

Як зазначається у доповіді МГЕЗК, приблизно 500 мільйонів людей живуть у районах, де триває опустелення. І саме посушливі землі та райони, де відбувається опустелення, є більш уразливими до змін клімату й екстремальних явищ.

«Продовольча безпека дедалі більше залежатиме від змін клімату в результаті зниження врожайності, особливо в тропіках, підвищення цін, зниження якості поживних речовин і збоїв в ланцюжку поставок», — цитує www.ipcc.ch співголову робочої групи Пріядарша Шукла. Адже, як підкреслюється у доповіді, зміна клімату зачіпає всі чотири основні принципи продовольчої безпеки: наявність (врожайність і виробництво), доступність (ціни і здатність отримувати продовольство), споживання (харчування і приготування) та стабільність (збої в забезпеченні наявності).

У свою чергу співголова робочої групи Дебора Робертс наголосила: «Деякі варіанти харчування вимагають використання більшої площі земель і кількості води, що є причиною більшого, порівняно з іншими варіантами, обсягу викидів парникових газів», додавши, що збалансовані дієти, в які входять продукти рослинного походження — грубе зерно, бобові, фрукти та овочі, а також продукти тваринного походження, які виробляються з якнайменшою шкодою для довкілля, дають шанс на стримування змін клімату.

За словами співголови робочої групи Панамо Чжая, надважливими завданнями у вирішенні питань зміни клімату, пов’язаних із земельними ресурсами, є скорочення надмірного споживання і розтринькування продовольства намарно, припинення вирубування лісів під угіддя і надмірне спалювання деревини.

Якщо коротко перефразувати поради експертів, то нам, нині сущим на Землі, треба обмежити свої апетити до розумного, аби ті, хто населятиме планету після нас, мали що їсти.