12 березня Європарламент ухвалив резолюцію щодо поточного стану політичних відносин між ЄС і Росією. «За» проголосували 402 депутати, «проти» — 163, утрималися — 89, інформує Представництво ЄС в Україні.

Санкції необхідно подов-жити

Європарламентарі зазначають, що від 2015 року між ЄС та Росією виникли нові сфери напруги. Йдеться, зокрема, про російську інтервенцію в Сирію та її втручання в такі країни, як Лівія та Центральноафриканська Республіка, а також безперервні агресивні дії в Україні. Вони також виділяють підтримку з боку Росії партій, спрямованих проти Європейського Союзу, та ультраправих рухів. У Європарламенті підкреслюють, що Росія продовжує втручатися в політичні вибори інших держав і порушувати права людини на власній території.

Розглядаючи ці порушення міжнародного права, депутати Європарламенту підкреслюють, що ЄС має бути готовим ухвалити подальші санкції проти Росії, особливо ті, які спрямовані проти окремих осіб. Ці санкції повинні бути пропорційними загрозам з боку Росії. У грудні минулого року Рада ЄС подовжила економічні санкції до 31 липня 2019-го.

Спільне вирішення глобальних проблем

У резолюції підкреслюється: ЄС повинен переглянути поточну Угоду про партнерство і співробітництво з Росією й обмежити співпрацю у сферах, що становлять спільний інтерес. Євродепутати зауважили, що глобальні виклики, зокрема ті, які стосуються зміни клімату, енергетичної безпеки, діджиталізації, штучного інтелекту і боротьби з тероризмом, вимагають вибіркової участі.

У документі йдеться, що тісніші відносини будуть можливими лише тоді, коли Росія повністю виконає так звані Мінські угоди для припинення війни на сході України і почне шанувати міжнародне право.

Відповідь на дезінформацію

Євродепутати засуджують російські кампанії з дезінформації і кібератаки, спрямовані на підвищення напруги в ЄС та його країнах-членах. Вони глибоко занепокоєні тим, що відповідь ЄС на пропаганду і дезінформацію є недостатньою. На їхню думку, її слід посилити, зокрема перед майбутніми виборами до Європейського парламенту, що відбудуться у травні 2019 року. З огляду на це, зазначають євродепутати, необхідно значно збільшити фінансування та кадровий ресурс East Stratcom Task Force Європейського Союзу.

Загроза для сусідів

Європарламент рішуче засуджує порушення Росією повітряного простору держав ЄС, особливо в регіоні Балтійського моря, де нею були неодноразово порушені територіальні води і повітряний простір. Це нехтування міжнародними правилами створює загрозу для сусідів Росії в Чорноморському, Балті-йському та Середземноморському регіонах.

«Північний потік-2»

Євродепутати підтверджують свою стурбованість тим, що проект «Північний потік-2» може посилити залежність ЄС від постачання російського газу й загрожувати внутрішньому ринку ЄС.

Підтримка авторитарних режимів і підривних політичних сил

Євродепутати стурбовані постійною підтримкою з боку Росії авторитарних режимів і таких країн, як Північна Корея, Іран, Венесуела та Сирія. Вони також висловлюють жаль щодо того, що з метою дестабілізації ситуації в країнах-кандидатах, Росія надає підтримку організаціям і політичним силам, які виступають проти Преспанської угоди. Ця угода вирішила давній спір про назву між колишньою Югославською Республікою Македонія та Грецією.

Російська економічна війна

Євродепутати засуджують незаконну фінансову діяльність та відмивання грошей з боку Росії. Потенційно сотні мільярдів євро щороку відмиваються через ЄС. Це загрожує європейській безпеці та стабільності. У доповіді підкреслюється, що зацікавлені країни ЄС повинні припинити всі «золоті візові/паспортні» програми, від яких виграють російські олігархи.

Доповідачка Сандра Калнієте (Європейська народна партія, Латвія) зазначила: «Час для приємної та дипломатичної мови закінчився. Дуже мало місця для будь-якої співпраці, доки Росія окуповує частини України й атакує інші європейські країни».

14 березня «у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України», Рада ЄС ще на півроку продовжила індивідуальні санкції проти Росії.

Окрім того, до числа тих, на кого починаючи з 2014 року Євросоюз наклав обмежувальні заходи (153 особи та 40 компаній), додалося восьмеро агресорів, причетних до атаки на українських моряків в Азовському морі.