ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Презентация 28-го выпуска историко-краеведческого альманаха «Юго-Запад. Одессика»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 




Людина в історії: до 140-річчя видатного вченого-астронома Олександра Яковича Орлова
13:34 / 31.01.2020

За давньою традицією, Одеська національна наукова бібліотека спільно з Астрономічною обсерваторією Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова проводять культурно-просвітницькі заходи під назвою «Парад планет», спрямовані на популяризацію астрономії як науки, поширення знань про Всесвіт та інформування громадськості про сучасні наукові дослідження та відкриття.

Цього року, 11 лютого у межах проекту в бібліотеці відбудуться лекції одеських вчених Астрономічної обсерваторії Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, презентація щорічного Одеського астрономічного календаря та огляд книжково-ілюстративної виставки, яка присвячена найдавнішій науці у світі – Астрономії.

На одному з розділів виставки представлено літературу про вчених, які присвятили життя вивченню Всесвіту. Адже історія науки не може обмежитися розвитком ідей, рівною мірою вона має досліджувати і біографії своїх видатних діячів. У розвитку культури і науки окремі люди мали і продовжують зберігати безперечно велике значення. А тому, життя та діяльність людей – важливий фактор у розвитку науки, а їх життєпис є необхідною складовою історії науки.

2020 року виповнюється 140 років від дня народження Орлова Олександра Яковича (1880-1954) – видатного вченого, першого академіка астронома Української академії наук, засновника двох академічних обсерваторій: Полтавської гравіметричної і Головної астрономічної, які стали тепер значними центрами наук про Землю і Всесвіт.

У першій половині ХХ ст. він був самим авторитетним фахівцем у галузі дослідження коливань широт і руху полюсів Землі, одним із засновників геодинаміки – науки, що вивчає Землю як складну фізичну систему, схильної до зовнішніх сил, що діють на динаміку планети.

З Одесою пов’язані 22 роки життя Олександра Яковича Орлова (1913-1934). Молодий, але достатньо досвідчений і відомий у наукових колах вчений був запрошений на посаду завідуючого кафедрою астрономії та директора Астрономічної обсерваторії Новоросійського університету. На той час Олександр Якович вже пройшов стажування в Європі та Америці і займався серйозними дослідженнями стосовно приливної деформації Землі.

Одеський період був надзвичайно насиченим та плідним. В Одесі він став доктором астрономії (1915), професором (1916), академіком Української академії наук (1918). В Одеській обсерваторії він вміло підібрав наукові кадри, залучив до роботи відомих у майбутньому астрономів Миколу Ляпіна, Михайла Васнецова, Миколу Циммермана, Дмитра Пясковського та ін. За роки його керівництва у обсерваторії відновили меридіанний круг Репсольда, налагоджено великий ряд космічних спостережень. Вже наступного року після призначення О.Я.Орлова, у 1913 р. заснували бібліотеку обсерваторії, а у 1914-1915 рр. вийшли друком перші «Праці Астрономічної обсерваторії».

Окрім наукової діяльності, О.Я.Орлов цікавився проблемами міста, де працював. Приймав участь у вирішенні нагальних практичних завдань. Того часу в Одесі ставалися зсуви ґрунту, які завдавали шкоди прибережній частині міста. Олександр Якович долучився до роботи комісії по боротьбі зі зсувами та під його керівництвом проведені укріплення узбережжя Одеси. У 1920-ті роки він ініціював видання «Астрономічного календаря», необхідного для флоту Чорного моря.

Олександр Якович Орлов заклав в обсерваторії традиції класичних астрономічних досліджень, які одеські астрономи намагаються підтримувати та розвивати.

Детально про одеський період життя вченого можна прочитати у статті наукових співробітників Одеської обсерваторії 90-х років ХХ ст. Маргарити Волянської та Олега Манделя у збірці «Страницы истории астрономии в Одессе» (Одеса, 1994). До відома, видання містить матеріали про наукову діяльність багатьох одеських астрономів, які стояли біля витоків одеської обсерваторії, створили кафедру астрономії Астрономічної обсерваторії Одеського університету та сприяли її успішному розвитку (Л.Ф. Беркевич, К.Д. Покровський, В.П. Цесевич, Б.В. Новопашений та багато інших).

Цікаво дізнатися, що астрономія в Одесі була завжди, її використовували в морській практиці та при підготовці мореплавців. У Рішельєвському ліцеї (засн. 1817 р.) були астрономічні та топографічні приладдя, які використовували для навчання. Пізніше, ці приладдя стали основою для астрономічного кабінету фізико-математичного факультету Новоросійського університету (з 1866 р.). Як наука астрономія почала розвиватися з відкриттям у 1871 році Астрономічної обсерваторії.

Взагалі, історія астрономії в Одесі багата і насичена подіями. У збірнику можна прочитати історичні дослідження науковців Астрономічної обсерваторії про розвиток астрономії, створення одеської обсерваторії та перші роки її роботи. Також, у книжці опубліковані спогади студентів Новоросійського університету, майбутніх вчених-астрономів, зокрема спогади Миколи Стойко-Радиленко (Франція) про його навчання на фізико-математичному факультеті та знайомство з професором Орловим. Колишній вихованець ділиться спогадами про студентське життя, згадує імена молодих вчених з яким працював разом в одеській обсерваторії та свого вчителя, професора Орлова: «Он увлекал слушателя своим энтузиазмом… Нас собралась довольно большая группа студентов, интересующихся математикой, астрономией и физикой, и в 1915 году мы основали математический кружок, первым председателем которого выбрали А.Я.Орлова…Своей энергией Орлов обновил деятельность Одесской обсерватории…».

Микола Стойко-Радиленко згадує останню зустріч з учителем і його ідеї, що випередили час: «Последний раз я встретил Орлова на Международном астрономическом съезде в Цюрихе в 1948 г. Несмотря на большие административные обязанности, его исследования по изучению движения полюса Земли были в полном разгаре. Однако его идеи о службе широты и о среднем полюсе эпохи не привлекали должного внимания как слишком новаторские. Только в 1958 г., уже после смерти А.Я.Орлова, на международном астрономическом съезде в Москве его идеи получили всеобщее признание…».

Він зазначає, що методи професора Орлова використовуються тепер в Міжнародній службі широти та в Міжнародному бюро часу в Парижі:

«А.Я.Орлов не мог даже мечтать, что его методы через десять лет после его смерти будут применяться для вычисления координат мгновенного полюса земли с использованием результатов тридцати одной широтной станции. Ему самому удавалось вычислить координаты мгновенного полюса Земли, пользуясь максимально девятью станциями широт».

Читаючи спогади, уявляєш педагога, який щедро ділився з учнями своїми знаннями та ідеями, вмів гуртувати колектив і створювати особливу атмосферу завзятості в роботі і наукового пошуку.

Одним з цікавих видань виставки є книга про організацію та становлення Головної астрономічної обсерваторії, створенню якої ми завдячуємо О.Я.Орлову — «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України» (Київ, 2004). Літопис починається зі статті про Олександра Орлова. Офіційною датою заснування Головної астрономічної обсерваторії НАН України вважається 17 липня 1944 р. Але цій важливій події передували роки напруженої праці ініціатора О.Я Орлова. У 1921 році він звернувся до Загальних зборів Української академії наук з листом про створення обсерваторії: «... Одним з найважливіших моїх обов’язків є створення Центральної української астрономічної обсерваторії…». Вибір місця для будівництва обсерваторії визначав її долю та подальшу роботу. Обсерваторію Орлов пропонував побудувати поблизу м. Канева, проте обставини стали на перешкоді задуму вченого. Цінністю видання є опубліковані архівні справи, які зберігаються у відомчому архіві Головної астрономічної обсерваторії, зокрема особова справа Орлова О.Я.

Варто звернути увагу, що особова справа О.Я.Орлова як професора Новоросійського університету зберігається у Державному архіві Одеської області.

Досліджуючи біографії видатних астрономів варто звернути увагу на науково-популярне видання «Плеяда перших» (Київ, 2004), що являє собою серію нарисів про тих, хто сприяв народженню та становленню Головної астрономічної обсерваторії. Біографічні есе підготувала науковий співробітник ГАО, представниця наукової школи Орлова – Алла Олексіївна Корсунь. Історичність подання матеріалу, достовірність фактів із конкретними посиланнями на джерела, фотографії та особиста симпатія автора до цієї непересічної особи робить книжку змістовною і пізнавальною.

Систематизовані та узагальнені відомості про наукову діяльність та творчий доробок А.Я.Орлова зосереджено у першому випуску серії біобібліографічних довідників Одеської національної наукової бібліотеки — «Вчені вузів Одеси: природничі науки», упорядник — Інна Емілівна Рікун (Одеса, 2003).

Наукова спадщина А.Я. Орлова велика і різноманітна, вона стосується астрометрії, небесної механіки, геофізики, геодезії, сейсмології, кометної астрономії та ін. Все ж пріоритетне місце в ній належить вивченню Землі методами астрономії, геофізики і геодезії.

В Одеській національній науковій бібліотеці зберігаються цінні та раритетні видання праць О.Я. Орлова, зокрема брошура «О затмении солнца 8 августа 1914 года для г. Одессы», в якій О.Я.Орлов пояснює явище сонячного затемнення для широкого загалу (Одеса, 1914) та цикл лекцій О.Я.Орлова «Теоретична астрономія» з додатками таблиць і схем (Одеса, 1920).

Підсумки його широтних досліджень описані в книзі «Служба широти», опублікованій посмертно у 1958 році (російською та французькою мовами).

Різноманітність ідей, думок, методів і результатів досліджень було зібрано з різних публікацій і видано у 1961 році у «Вибраних працях» в 3-х томах завдяки копіткій роботі редколегії Української академії наук, до складу якої увійшли його учні: 3.М. Аксентьєва (голова редколегії), О.В. Лаврентьєва, М.А. Попов, Є.П. Федоров і син О.Я. Орлова, Борис Олександрович Орлов.

Читаючи наукові розвідки, біографію та спогади про професора Олександра Яковича Орлова, перед нами постає людина величезної волі, невичерпної енергії та ентузіазму. Традиції досліджень, закладені О.Я. Орловим, передаються від покоління до покоління, а тематика досліджень розширюється і вдосконалюється. Все це узагальнюється єдиним поняттям — наукова школа. Непересічна постать видатного вченого і його інтелектуальна робота заслуговує на окрему монографію, яка чекає на свого дослідника.

Світлана Герасимова, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю та реклами ОННБ.

Поиск:
расширенный

Роман Сыринский
Карантин: вызовы и решения, — ректор ОНУ Игорь Коваль
Карантинный отсчет изменил привычный ход событий. Университет им. Мечникова, впервые за свою почти 155-летнюю историю, переведен в режим онлайн. О работе в первые недели карантина рассказывает ректор ОНУ им. Мечникова, доктор политических наук Игорь Коваль.

Книжки квітня: добірка для гарного настрою
Перше квітня — День сміху. Дослідники наводять різні версії того, коли з’явився День сміху. Дехто зазначає, що його відзначали ще у Стародавньому Римі. А більшість учених знаходить витоки такого свята у ХVІ столітті у Франції.
Одесская культурная онлайн-платформа наполняется успешно
Стартовавшая по инициативе Департамента культуры и туризма Одесского городского совета культурная онлайн-платформа успешно наполняется новыми материалами. С новыми произведениями одесских творцов можно ознакомиться на Фейсбук-странице Департамента культуры и туризма Одесского городского совета
ТОП-5 КНИЖОК БЕРЕЗНЯ
В останні дні березня хочеться пригадати події і дати, які відзначаються в українській культурі.
«Шагнуть к успеху» не помешало даже соблюдение условий карантина
На прошлой неделе завершился первый открытый всеукраинский конкурс юных музыкантов «Шаг к успеху». В нем приняли участие уже 85 юных музыкантов – воспитанников 40 учреждений начального художественного образования из 12 регионов Украины.
Карантин в Одесі: як працюватимуть заклади культури найближчий місяць
Уряд оголосив карантин на всій території України з 12 березня і до 3 квітня через поширення коронавірусної інфекції COVID‑19. У цей період не працюватимуть дитсадки, школи та ВНЗ, заборонені масові заходи більш ніж на 200 людей. Крім того, з 17 березня припиняється будь-яке авіа-, залізнодорожне та автобусне сполучення з іншими країнами, а громадян закликають за можливістю залишатися дома, не відвідувати місця з великим скупченням людей та дотримуватися правил гігієни.

 



© 2005—2020 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2020 S&A design team / 0.053