ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




«Добро в кожен дім»: до Дня Святого Миколая»
12:56 / 10.12.2019

На сучасному етапі розвитку національної культури в Україні надзвичайно важливо усвідомити велике значення української етнографії та етнології, як науки яка допомагає зрозуміти нашу історію.

Ще у середині ХХ ст. український вчений, академік Степан Килимник у передмові до видання «Український рік народних звичаях» (Торонто, 1964 р.) порушує питання «Чи знаємо ми себе? Чи знаємо свій народ, його історію, культуру, його прагнення, бажання, ідеали, його душу? – трудно відповісти на це все». Він підкреслює, що надзвичайно важливо реалізувати знаменне сократівське «пізнай самого себе», відчути себе нацією, що з правіків належить до могутньої і прекрасної у своїх барвах європейської цивілізації.

Українська культура надзвичайно багатогранна і глибоко духовна. Пізнавайте, досліджуйте, пишайтеся нею, дбайте про збереження нашої історичної святині, пізнавайте світ і себе.

До циклу зимових свят, за давньою та доброю традицією Одеська національна наукова бібліотека проводить святкові заходи, зокрема, соціопросвітницький проект «Гостинна книгарня», який відкриває книжково-ілюстративна виставка Дня Святого Миколая під назвою «Добро як сенс життя».

Майже всі країни Європи, Азії та навіть Сходу мають свої цікаві традиції шанування і святкування дня Святого Миколая. В культурі різних народів він відомий під різними іменами: Міклаш, Йолопукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас та інші.

В Україні день Святого Миколая здавна був важливим і веселим святом. Про це свідчить численна дослідницька, наукова та популярна література, що представлена на виставці.

Джерельною базою експозиції стали наукові та академічні дослідження професійних істориків і мистецтвознавців, праці церковно-історичного характеру про життя та діяльність Святого Миколая, етнографічна література, що висвітлює вітчизняні і світові традиції, художня та дитяча література (вірші, пісні, оповідання, легенди тощо). Варто окремо зупинитися на декількох виданнях, які, на думку бібліотекаря, заслуговують на увагу і які рекомендуємо читати, щоб зрозуміти значення цього свята у нашому духовному й культурному житті.

Передусім, наше «одеське» видання – дослідження Надії Верещагіної, історика культури, кандидата історичних наук, доцента ОНУ ім. І.І.Мечникова «Николай Мирликийский – духовный патрон новообращенного Киева» (Одеса, 2012 р.). Монографія розглядає культурологічну традицію старокиївського шанування архієпископа Мир Лікійського Миколая та доводить визначальне значення вітчизняного культу у формування східнослов’янської традиції шанування Святого Миколая. Також, варто звернутись до більш популярної статті пані Надії: «Іконописне чудо Миколая «Мокрого» в Свято-Макарівській церкві», де йдеться про чарівну історію ікони і пов'язаний з нею сюжет «Чудо з немовлям».

Слід відзначити, що культурологічні роботи Н.Верещагіної є результатом серйозної дослідницької роботи, займають чільне місце в історії православної культури і поширюють інтерес до духовного і матеріального спадку Київської Русі.

Вже декілька років поспіль у читачів бібліотеки користується популярністю видання – монографія Ігоря Кісарова «Святий Миколай Чудотворець: факти, перекази, сучасність» (Миколаїв, 2012 р.). В книзі – стародавні та сучасні факти про Святого Миколая: життєпис, велика кількість свідчень про чудеса, різноманітні жваві історії. Окремим розділом представлено шанування Святителя у релігійній та народній культурі; цікаво простежується зв’язок традиції з сучасністю. З глибокою повагою і любов’ю подано історію міста Миколаєва, що отримало назву на честь Святого. Книга надзвичайно пізнавальна і адаптована як для церковного так і для світського сприйняття. Корисним і сучасним додатком до книги є DVD-диск з інформацією про Святого Миколая: репродукції ікон та зображень; світлини пам’ятних і знаменних місць, пов’язані з Чудотворцем; тексти найбільш поширених молитов тощо.

Святий Миколай – один з найулюбленіших і найпопулярніших образів українського церковного малярства. Українська іконописна традиція образу Святого Миколи становлять одну з найбільших значущих тематичних груп серед збережених пам’яток українського середньовічного мистецтва. Про основні традиції в зображенні Святого Миколая в іконописі розповідає Любов Бурковська у книзі «Ікони святого Миколи в українському малярстві кінця ХІV — ХVI століть: ґенеза, особливості іконограф» (Київ, 2015). У книзі розкрито ґенезу, іконографію та семантику українських ікон св. Миколи кінця ХІV — ХVI століть; розглянуто особливості та шляхи адаптації образу в мистецтві Київської Русі; досліджено закономірності та принципи побудови житійних ікон святого тощо. Видання довершує чудове оформлення (так і хочеться взяти до рук!) та численні ілюстрації.

До питання традиції іконопису звертається мистецтвознавець, науковець Національного художнього музею України Інна Пархоменко, її розвідки публікуються на сторінках періодичних видань, зокрема у журналі НХМУ «Музейний провулок» (№ 1 (3), 2005) та у журналі «Православний вісник» (№ 1, 2003). У статті «Унікальна ікона святителя Миколая (ХVІ ст.) із Слупського монастиря м. Києва» пані Пархоменко знайомить читача з раніше невідомою і рідкісною іконою Святого Миколая, що зберігається в Національному музеї, і яка ніколи не експонувалася і не досліджувалася.

На виставці можна побачити унікальні раритетні книги (видані на рубежі ХІХ – ХХ ст.), що не втратили своєї актуальності і сьогодні. Серед експонатів – перлина релігійної літератури, видання славетної одеської друкарні Євгена Фесенка «Жизнь и чудеса святителя Христова Николая Чудотворца, архиепископа Мир Ликийских» (Одеса, 1894).

Надзвичайно широко образ Святого Миколая представлено в художній літературі, віршах, фольклорних творах. Данину цій традиції віддав і Іван Франко, склавши вірш «Чудо з утопленим хлопцем» і казку «Суд Святого Миколая» про дива і мудрість Чудотворця. Сучасна поезія і твори Лариси Недін, Людмили Вовк, Теодори Савчинської-Латик, Мечислава Малінського та інших пронизані ідеалами людяності, добра та любові, яки впродовж свого життя стверджував Святий Миколай і які яскраво проявляються саме у ці світкові дні.

Для родинного читання пропоную «Книгу, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая» (Київ, 2017). Важливо пояснити дитині хто такий Святий Миколай і чому треба чемно поводитися, робити добро, пробуджувати найщиріші паростки душі. Книга нагадає про походження свята, його звичаї та традиції, а вишукані ілюстрації створюють справжній святковій настрій.

PS. А добро дійсно зараз вітає у повітрі! Коли писалась ця стаття до бібліотеки завітав Юрій Немченко, науковець, читач, як то кажуть з багаторічним стажем й подарував декілька примірників книги своєї доньки, філолога і письменниці Ірини Немченко «Відтінки моєї долі»: поезії про життя, любов і віру у добро.

Отже, напередодні «зимового» Миколая та з нагоди новорічних свят запрошуємо до Одеської національної наукової бібліотеки ознайомитися з виданнями, оглянути вставку, зробити щось добре і гарне фото на пам'ять!

Виставка експонуватиметься до 10 січня 2020 року.

Герасимова Світлана Миколаївна, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю та реклами бібліотеки.

Пошук:
розширений

Микола Саранча
Роль міді та марганцю для озимої пшениці
У сучасному сільському господарстві все більшу роль для отримання щедрих та якісних врожаїв озимої пшениці відіграють мікроелементи, зокрема мідь та марганець. Вони мають вагомий вплив на проходження фізіологічних процесів під час росту та розвитку рослин та формування врожаю. Значення мікроелементів для сільськогосподарських рослин зросло із підвищенням врожайності, яку стимулюють, застосовуючи NPK добрива. Проте забезпечення мікроелементами з ґрунту не завжди задовольняє потребу рослин, що і призводить до прояву дефіциту.

Традиційні Шевченківські читання, присвячені 210-й річниці від дня народження Великого Кобзаря
6 березня о 12:00 у Музеї книги ОННБ — Шевченківські читання до 210 річниці від дня народження Великого Кобзаря
Шоста Велика Одеська Бібліоніч надихала любити, читати, творити, радіти талантам і донатити
Вже шостий рік поспіль чимало одеситів 14 лютого відмічають в Одеській національній науковій бібліотеці як подвійне свято: День святого Валентина і Міжнародний День книгодарування, бо добре знаються на тому, як книга, слово і кохання доповнюють і наповнюють одне одного.
Велика Одеська Бібліоніч-VI 14 лютого, 17:00– о 21:00, ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА
Налаштуймося на хвилю любові, яка дарує крила і сили захищати коханих і мріяти!
Наукова зустріч з Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи»
22 січня 2024 р. у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки до дня Дня Соборності України відбулася наукова зустріч з істориком Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи».
До Дня Соборності України
Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців. Ця подія стала знаковою для українського державотворення.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.015