ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
 
Последнее видео
Перспективні напрямки виноробного лідерства Одеської області шляхом впровадження системи географічних зазначень в Україні
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 
Погода




ВОРОГ БІЛЯ ВОРІТ: ВИРІШАЛЬНА БИТВА УКРАЇНИ ЗА СВОБОДУ
12:06 / 19.02.2019
ВОРОГ БІЛЯ ВОРІТ: ВИРІШАЛЬНА БИТВА УКРАЇНИ ЗА СВОБОДУ

Втручання у вибори не є чимось новим для Кремля, і вибори в Україні — не виняток.
У Росії немає обмежень у застосуванні широкого спектру інструментів, щоб повернути назад втрату політичного впливу в Україні. Правляча еліта в сучасній Росії досі марить про геополітичний проект «руського міра», який забезпечив би панування московської нео-імперії на пострадянському просторі. Незважаючи на зростаючі проблеми всередині самої Росії, що загрожують її внутрішньополітичній стабільності і єдності 85 суб'єктів федерації, саме незалежність України залишається в топі порядку денного кремлівських стратегів.

Невблаганний шлях Києва до остаточного відриву від Росії викликав шалену тривогу і агресію, що спонукає Росію спробувати переломити цей процес. Російський уряд буде прагнути за будь-яку ціну заблокувати європейські та євроатлантичні прагнення України і повернути її назад в орбіту власного впливу з кінцевою метою перетворити Україну в залежну територію.

Для цього використовуються різні інструменти внутрішнього та зовнішнього тиску у військовій сфері, сфері безпеки, а також у політичній, фінансовій, економічній, торговельній, енергетичній та інформаційній сферах. Скоординована стратегія полягає в досягненні головного завдання російської гібридної війни, а саме дестабілізації України.

Безпосередньою метою цієї дестабілізації є «перезавантаження» української влади в ході запланованих на 2019 рік президентських і парламентських виборів. Хоча плани Росії спровокувати дострокові вибори в 2015-2017 роках провалилися, цього року Москва сподівається привести до влади проросійські і популістські сили, які своїми діями сприятимуть систематичній внутрішній руйнації української державності.

Це було б ідеальним вирішенням «українського питання» для Кремля — метою, над якою напружено працюють як політологи, так і спецслужби. Існує три основних сценарії:

Перший сценарій — «реванш». Розроблений російськими політтехнологами і спецслужбами, він розглядається як найбільш сприятливий для Москви і передбачає зміну керівництва України за принципом «хто завгодно, крім Порошенка», беручи до уваги той факт, що відносини Росії з Київською владою знаходяться на надзвичайно низькому рівні.

Якщо не вдасться забезпечити прихід лояльного президента Росії, Москва спробує добитися обрання в наступний склад Верховної Ради якомога більшої кількості проросійськи налаштованих депутатів.

Згідно з даним сценарієм наступними кроками будуть:

1) Відновлення міждержавного діалогу з новим українським керівництвом в 2019-2020 роках.

2) Початок прямих переговорів між українською владою та представниками так званих «ДНР» і «ЛНР» на сході України, чому будуть сприяти демонстративні дії Росії щодо розгортання миротворчої місії.

3) «Федералізація» України шляхом внесення змін до Конституції України.

4) Реінтеграція злоякісних «республік» в «нову» Україну у статусі особливих автономних або федеральних суб'єктів.

Сценарій № 2 — «резерв». Він передбачає, що умовні «антиросійські сили» збережуть владу в Україні:

- Визнання Росією так званих «ДНР» і «ЛНР» і підписання з ними низки політичних і економічних угод і домовленостей у галузі безпеки, зокрема, про надання військової допомоги в разі агресії з боку третіх країн.

- Запуск плану «Руська весна 2.0», тобто робота щодо створення нових осередків напруженості в так званих «російськомовних регіонах України, провокування хаосу, аналогічного подіям початку 2014 року; перетворення народної опозиції владі в масові заворушення із значними жертвами.

- Консолідація представників проросійської частини українського парламенту і бізнес-еліт і проголошення ними «народного уряду України», який би звернувся до Москви за допомогою у вирішенні «внутрішнього конфлікту».

- Відповідь Росії на дане звернення та надання «стабілізуючої допомоги» шляхом розгортання на «бунтівній» території України обмеженого військового контингенту, що складається з 1-го і 2-го армійських корпусів, де росіяни виступали б як «радники», запрошені так званою «законною владою», з метою мінімізувати можливі претензії до Росії з боку міжнародного співтовариства.

Існує також так званий «перехідний сценарій №3», спрямований на повномасштабну дестабілізацію України ще до завершення виборчого циклу як засіб зміцнення позицій проросійських сил, які прагнуть повернутися до влади.

У контексті цього «перехідного сценарію» натхненником ідеї «руського міра» і творцем концепції «Новоросії» є помічник Путіна Владислав Сурков, який представляє Росію на переговорах щодо України зі Спеціальним представником Державного департаменту США по Україні Куртом Волкером.

Сурков, також як і керівники Міністерства оборони Росії, військової розвідки і ФСБ, вважає, що Росії необхідно до кінця березня 2019 року дотримуватися тактики посилення військово-політичної напруженості як у центрі України, так і в зоні військових дій на Донбасі і в Азово-Чорноморському регіоні, а також спровокувати зниження рівня підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема, США.

Солідарність Вашингтона з Україною вкрай дратує Росію, в тому числі і послідовна проукраїнська позиція Курта Волкера. Волкер не бачить жодних можливостей скасувати санкції Заходу проти Росії в 2019 році.

На початку січня цього року експертна група Суркова у своєму аналітичному звіті про формат переговорів Суркова-Волкера описала спецпредставника США як надзвичайно проукраїнського політика, що використовує будь-яку можливість прямого контакту з президентом США, радником з національної безпеки, держсекретарем, а також лідерами республіканців і демократів у Сенаті і Конгресі, щоб просувати питання підтримки України.

Сурков вважає, що США, НАТО і ЄС зацікавлені у політичній, соціальній та економічній стабільності України і вважають Київ ключовим партнером у військовій доктрині США і НАТО в Східній Європі. Він зазначає, що віце-президент Майк Пенс, радник президента Трампа з національної безпеки Джон Болтон і держсекретар Майк Помпео будуть і надалі підтримувати пропозиції президента України про постачання Києву зброї.

Вашингтон має намір уважно стежити за виборчим циклом в Україні і планує визначити, чи здатна країна захистити себе, стабілізувати внутрішньополітичне та соціальне становище, добитися зростання ВВП не менш ніж на 5% і поліпшити умови ведення бізнесу в країні.

З іншого боку, аналітики Суркова пропонують зробити наступні кроки, щоб зашкодити співпраці США і України:

1) Зміна тактики військових дій на лінії зіткнення з більш активним використанням диверсійно-розвідувальних груп. За словами російських експертів, Волкер неодноразово висловлював стурбованість з приводу важелів впливу Росії, зокрема, питання обміну полоненими, контролю над інтенсивністю обстрілу в зоні бойових дій та блокади, що означає скорочення поставок паливно-мастильних матеріалів українській армії.

2) Вчинення актів диверсії на стратегічних складах озброєння та боєприпасів, а також сховищах палива по всій території України з одночасним скороченням поставок в Україну російського і білоруського дизельного палива.

3) Підтримка наступальної позиції радикальних груп Російської Православної Церкви (колишнього УПЦ МП) в центральній та західній Україні, особливо в Закарпатській області, на Буковині і в Тернопільській області.

4) Просування ідеї можливого припинення війни і обміну ув'язненими за умови приходу до влади в Києві «політиків», які є «друзями Росії в Україні». За даними групи Суркова, 13% громадян України стабільно підтримують даний варіант, а майже 50% ще не визначилися з вибором.

5) Розпалювання конфліктів між 7 топ-кандидатами у президенти.

Російські спецслужби розробляють плани залучення мешканців так званих «ДНР» і «ЛНР» до участі в кампанії з дискредитації української влади, а також заохочення їх до активної участі у виборах. Команда Суркова також може просувати ідею злиття двох квазі-республік Донбасу з метою посилення тиску на український уряд після парламентських виборів, щоб, нарешті, забезпечити їх офіційне визнання, а потім розгорнути на Донбасі миротворчу місію.

Менш ніж за 6 тижнів до дня голосування в першому турі президентських виборів у Росії є маса карт, які вона може розіграти.

Джерело


Комментарии

Нет комментариев
Контрольный код: *
 
 
введите, пожалуйста, буквы, которое вы видите слева
Ваше имя: *   Ваш e-mail:
Комментарий: *
Поиск:
расширенный

Аналитическая служба «Контекст-Причерноморье»
СЕРГЕЙ ГРИНЕВЕЦКИЙ: «СВОБОДНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЗОНА — ЭТО ВОПРОС ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ЭКОНОМИКИ И ИНВЕСТИЦИЙ»
На днях Одесский городской голова издал распоряжение о создании рабочей группы по вопросам восстановления и расширения полноценной деятельности специальной (свободной) экономической зоны. Сопредседателем рабочей группы назначен председатель Одесской облгосадминистрации в 1998-2005 году, народный депутат Украины 3-го, 6-го и 7-го созывов Сергей Гриневецкий. В интервью ИА "Контекст-Причерноморье" он поделился своим видением будущего СЭЗ в Одессе.

Славетні імена з історії бібліотеки: Олександра Миколаївна Тюнєєва
У цьому році виповнюється 190 років заснуванню Одеської національної наукової бібліотеки. Тож у головній міській «скарбниці мудрості» заплановано низку цікавих заходів, приурочених до цієї знаменної дати. Перша ластівка в розділі «Видатні постаті та події в історії ОННБ» – зустріч, присвячена пам’яті унікальної людини, книгознавця, бібліографа, фахівця з рідкісних книг – Олександри Миколаївни Тюнєєвої (1888-1984).

 
Loading...

Последние новости:
14:27 20.04.2019
12:43 20.04.2019
09:58 20.04.2019
16:08 19.04.2019
15:58 19.04.2019


© 2005—2019 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2019 S&A design team / 0.024