Ось уже протягом року я порушую питання, аби люди, які обкрадають наше комунальне підприємство «Причорномор'я», понесли відповідальність, а у відповідь — тиша.

Вдумайтесь тільки! Декілька чоловік отримують заробітну плату в КП «Причорномор'я», а працюють водіями у Березанській райдержадміністрації та районній раді. Це все рівно, що я працюю в одному з КСП, а заробітну плату отримую в районній прокуратурі. Усі добре знають, що це є злочин. Про це знає і міліція, і прокуратура, а мовчать, бо над ними стоїть фігура «сірого кардинала» Березанського району. А йому в районі дозволено все. Декілька місяців тому мною було написано, що незабаром до управління в адміністрацію він приведе сина свого товариша. Деякі читачі мені заперечували і казали, що син Віктора Галаєва (директора КП «Причорномор'я») Михайло ніколи не працював на узбережжі, не знає специфіки цієї роботи і не має авторитету серед директорів оздоровчих закладів. Як зможе він керувати такою відповідальною ділянкою, як курортне узбережжя Березанського району?! На що я усім відповідав, що з 2002 року на узбережжі «господарює лише один «сірий кардинал», він розпродає земельні ділянки, майно і калічить долі людей. А грощі, які він заробляє таким шляхом, знову і знову допомагають йому утриматись при владі. Особисто я ставлюся до родини В.І. Галаєва з повагою. Тому хочу через газету сказати їм наступне. Якби Михайло Вікторович Галаєв отримав посаду через конкурс і переміг таких же молодих людей, як Олександр Ковальський, Олексій Сидорчук, Віктор Лотоцький і їм подібним, то я би з повагою ставився до такого керівника. А коли «сірий кардинал» таким чином показує своє ставлення до думки людей, то розпорядження голови Березанської РДА № 590 від 20 липня 2010 року завжди буде під сумнівом. Те саме стосується і розпорядження голови Березанської РДА № 611 від 29 липня 2010 року про призначення Кравцової Л.І. керівником відділу освіти. Більше року вона, маніпулюючи людьми, тримала для себе цю посаду. Про що я писав у своїх статтях. Хто втлумачив у голови наших можновладців, що тільки вона може керувати такими важливими ділянками, як курортне узбережжя і освіта?! Як вона «господарювала» на узбережжі, ми знаємо добре, так і як вона «керувала» відділом освіти раніше, усі ще пам'ятають. Шкода, що група горе-чиновників при владі знову не прислухалася до людей, а дали волю своїм особистим амбіціям. Кого вони знову допустять до бюджетних коштів, покаже час! Дивлячись на цей безлад, що процвітає в Березанському районі, я і мої однодумці розпочали підготовку до місцевих виборів. Ми маємо намір зробити усе можливе, аби на місцевих виборах перемогли ті люди, яких поважають, і інтереси яких вони будуть відстоювати, перебуваючи при владі. Досить, аби Березанським районом керували хабарники, підлабузники та бездарі! На цих виборах я і сам планую вперше взяти участь — буду балотуватись і кандидатом в депутати Березанської районної ради, і на посаду Березанського селищного голови. Не знаю, як на це відреагує виборець, але точно знаю, що підкупляти виборця я не буду, бо не маю за що, і влада не буде допомагати мені у цьому, бо я для неї злісний ворог, тому і буду розраховувати тільки на порядність простого виборця. Твердо знаю, що тим людям, які повірять у мене і моїх однодумців, не буде соромно за свій вибір. Ми не тільки змінимо ставлення до простої людини представників влади, але будемо повертати розкрадене і притягнемо до відповідальності тих, хто усі ці роки розкрадав багатства Березанського району. Шлях, який ми обрали, дуже важкий. Злодії при владі на цей період об'єднаються, і нас чекають не прості випробування. Вони знають, що їх чекає, коли Малиновський і його однодумці переможуть. Тому їм ліпше зараз трохи витрати грошей, ніж потім втратити усе те, що усі ці роки крали. Відповідати їм є за що. Під час цих виборів я розраховую тільки на підтримку простих і порядних людей, а «допомога» «жирних котів» і злодіїв-багатіїв мені не потрібна. Нещодавно, повертаючись додому з роботи, я підвіз одну сім'ю, яка поверталась з відпочинку з озера в сосонках, яке знаходиться по дорозі на Матіясове. Вони розповіли мені, що вдома було 20 гривень, тому купили тільки холодної водички і пішли з дітьми пішки п'ять кілометрів на озеро відпочивати. На поїздку до моря в Коблеве чи Рибаківку у них немає коштів. Роботи в Березанці немає, а грощі, які вони отримують від реалізації молока, ідуть на сплату комунальних послуг. Зараз у них проблема, як підготувати дітей до школи. Під час розмови з цією сім'єю мені стало відомо, що вони та їх близькі вже чекають на вибори і давно прийняли рішення голосувати за мене і політичну силу, яку я представлятиму. Дуже приємно, що за мене мають бажання віддати свої голоси прості люди, а хабарники і «жирні коти» нехай шукають підтримки серед своїх підлабузників і тих, кого вони можуть підкупити, а потім знову п'ять років над ними знущатись. Тому я вирішив іти на ці вибори з командою, бо знедолених простих людей на Березанщині тисячі, а багатіїв одиниці. Крім того, роки, прожиті мною, навчили мене, що не все можна купити. Люди, доведені до відчаю, знають тих, хто причетний до краху їх сподівань. А в Березанському районі це в першу чергу стосується тих, хто по 30-40 років вже є депутатами різних рівнів. Для березанських «жирних котів» депутатство у районній раді вже стало родинною традицією. Тому я розраховую, що на цих виборах будуть зроблені зміни на краще і виборці оберуть тих, хто буде дбати про їх інтереси, а не поповнення своїх гаманців і про збагачення своїх підлабузників.