Я взагалі така людина, що легко піддається навіюванню. Побувала на прес-конференції журналістів центральних і регіональних ЗМІ з Президентом Януковичем і вийшла з радісним і легким відчуттям. У нас, знаєте, все є. У нас повертатиметься ПДВ, у нас є свобода слова, свобода зборів, свобода віросповідань. Так сказав Президент Янукович. І міліція у нас добра. Вона не пускає опозицію на мітинги, просто тому, що «береже її від неприємностей», і міліція навіть страждає іноді, ось недавно співробітники МВС «постраждали в тридцяти радикальних мітингах».

Президентові, за його словами, неприємні всі ці заходи обережності, пов`язані з його персоною (відповідь на запитання про натовпи міліції і перекритий рух). Йому неприємні запобіжні засоби, але просто на нього хочуть «зробити замах». Принаймні, в цьому він нас переконував на прес-конференції. Він вірить у вірогідність замаху, тому що йому це «документально показали». Президент тримався дружньо, називав нас колегами і однодумцями. На жаль, ейфорію від прес-конференції я зберігала недовго. Щойно я по закінченні заходу вийшла на сходи Українського дому, то почула жорстке зауваження охоронця: будь ласка, йдіть у самий низ по сходинках. (Себто слідом за мною піде Президент, а враховуючи, яка небезпечна його робота і як серйозні загрози для його життя, я не повинна тут плутатися під ногами). За дві години до того, вранці, журналісти УНІАН не могли поставити на відомчій стоянці перед офісом свої машини: всю Європейську площу з околицями Управління Держохорони очищало від машин з нагоди того, що в Українському домі мав виступати Президент Янукович. Розбираючись з машинами, ми згадували, як це відбувалося за Президента Ющенка. У день його прес-конференції під колишнім музеєм Леніна збиралися пікети найрізноманітніших політсил. Симпатики і незадоволені махали партійними прапорами, дуже вербально висловлюючи свої почуття національному лідерові. Рух транспорту ніхто ніколи не перекривав. Але сьогодні в Україні все інакше. Біля Українського дому з самого ранку встановили намети, а пізніше туди вивели кількасот селектованих симпатиків Януковича, які діловито помахували прапорами. Все без суперечок, без криків. Наскільки я знаю, колону протестантів, яка прямувала до Українського дому, бійці нової влади, як і вчора, відтіснили. Нагадаємо, що вчора активістів руху «За Україну», включно з депутатами, «Беркут» відтіснив на вулицю Тельмана, навіть не давши розгорнути прапори. Сьогодні колоні не дали дійти, зупинивши їх біля стадіону Динамо. Як кажуть у таких випадках регіонали, мітингуйте за містом на здоров`я. До початку прес-конференції я пройшла в Український дім. Було приємно, що половина журналістів була в білих футболках руху «Стоп-цензура» з однойменними написами. У зазначений в анонсах час увійшов Президент, і я шкірою відчула, як неприємна йому після вчорашніх овацій своїх прихильників мертва тиша, що запала в залі з пресою. Ні оплеску, ні усмішки. Окремі журналісти встали, але це був не знак шанування, а проста цікавість — вони бажали трохи краще розглянути, як заходить глава держави. Але при цьому сам тон прес-конференції був заданий дуже демократичний, я б сказала, навіть щирий. Це була просто інша від нашого політичного життя реальність. Окрім трійки компліментарних, звучали і цілком гострі запитання. Президентові вручили відкритий лист журналістів руху «Стоп-цензура», де перераховувалися всі випадки цензури на телебаченні. Забігаючи наперед, скажу, що Президент просто в ефірі ефектно «розписав» звернення журналістів на голову СБУ Хорошковського і голову МВС Могильова, доручивши їм розібратися і «відпрацювати це з журналістами». (Як пожартував колега поряд, «відпрацювати журналістів»). А журналістам глава держави сказав, що «на вас ніхто не тисне, і ви тут стоїте в цій футболці, і це показує, що ми з вами — однодумці. Президент майже пообіцяв, що жінці, яка постраждала через ДТП з його кортежем, яка вийшла з коми, буде надана допомога. Пообіцяв, що з приватизацією ММК Ілліча він розбереться, і майже пообіцяв, що якщо консорціум з управління ГТС і створюватиметься, то з широкою кількістю учасників, тобто за участю Європи. Він пропустив повз вуха пропозицію приміряти футболочку «Стоп-цензура». А коли йому нагадали, що він обіцяв запросити журналістів до своєї скандально відомої резиденції Межигір'я, одразу запропонував прямо зараз туди з ним їхати. На невибагливий смак прес-конференція виглядала, як цілком демократичний захід. Але дуже показовими були два запитання. Точніше, дві відповіді. Перша, коли главу держави запитали про те, чому узгоджується інформполітика телеканалу Інтер» і Першого національного телеканалу (ці канали вважаються найбільш заангажованими владою), він перепитав: «А ви вважаєте, що це погано?» Журналісти стали бурхливо висловлювати свою думку, що, мовляв, звичайно, погано. Відповідь на запитання про вчорашні події, коли міліція відтіснила маніфестантів «За Україну», прозвучала така: «Міліція повинна забезпечувати громадський порядок, ми знаємо, що є сили, які хочуть зображати з себе героїв або скривджених, ми бережемо їх від неприємностей». Далі йшли вагомі міркування про те, що міліція теж потерпає від радикальних мітингів. Ця відповідь була чітким сигналом: свободи зборів в Україні не буде.