Низка європейських видань коментують заяви українських чільників, котрі офіційно заявляють, що вони проти вступу України до НАТО і знімають це з порядку денного. Але, разом з тим, керівництво України залишає реальною співпрацю з НАТО на рівні програм, які передбачають членство держави в альянсі.

Така позиція здивувала багатьох оглядачів та експертів. Так, чеська «Лідове новіни» наголошує, що Україна заявила устами свого міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, що вступ його держави до Північноатлантичного альянсу вже «не стоїть на порядку денному», тобто, резюмує празьке видання, це означає для Києва «кінець планам вступу до НАТО». А інша чеська газета — «Днес» — повніше цитує вже згадані вище та й інші слова Грищенка про те, що «Україна буде й надалі розвивати співпрацю з НАТО, але питання членства в НАТО вже не стоїть на порядку денному». Це видання також звертає увагу на інші слова Грищенка з приводу того, що ідея членства в НАТО має деструктивний вплив на ефективність закордонної політики держави і негативно діє на ситуацію безпеки в регіоні. Газета вважає таку позицію щодо НАТО до певної міри шизофренічною, бо, з одного боку, Київ залишається учасником програм співпраці з НАТО, котрі офіційно направлені на вступ до альянсу, але з іншого — українська влада членство в НАТО офіційно відкидає. «Такий досвід є унікальним», — сказав газеті «Днес» колишній начальник генерального штабу чеської армії Іржі Шедіві, який перебуває тепер у Києві на чолі делегації НАТО. Газета також наголошує, що, за словами Президента України Віктора Януковича, його держава прямує до нейтралітету, але одним із перших кроків нового глави держави стало продовження оренди військово-морської бази в Севастополі для флоту Росії на наступні 25 років. Лондонська «Гардіан» наголошує, що український Президент Янукович офіційно відмовився від вступу його держави в НАТО, бо це, на його думку, «не реалістично». Газета також зауважує, що Янукович уклав нову орендну угоду терміном на 25 років щодо перебування російського військово-морського флоту у Севастополі і офіційно не відповів нічого на запрошення президента Росії Медведєва щодо приєднання України до московської Організації Договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. Ще одне чеське, аналітичне, видання — «Респект» — публікує три сценарії майбутнього Європи внаслідок нинішньої кризи. Ці сценарії базуються на викладках відомих європейських експертів. Найбільш песимістичний перший, за яким Європа не переживе кризу євро, долар переважить цю валюту, Німеччина повернеться до своєї сильної марки, Європа повернеться на 30 років назад і буде боротися за те, щоб хоча б залишитися у зоні вільної торгівлі. Другий сценарій передбачає введення сильної фіскальної загальноєвропейської установи, створення європейського валютного фонду», поправок до Лісабонської угоди. Євро залишиться сильною валютою, і ЄС зробить крок до федеративних «Сполучених Штатів Європи». І третій сценарій передбачає подолання ЄС нинішньої кризи, часткові зміни до Пакту стабільності, країни-члени не допустять великого втручання у свої повноваження. ЄС внесе стабільність у прилеглі регіони і прийме до своїх лав балканські країни, Україну та інші держави, а з Туреччиною налагодить стратегічне партнерство. Євросоюз стане економічно привабливою зоною з 500 мільйонами покупців, але у світі вирішальна роль буде за США та азійськими гравцями. Автори цих прогнозів вважають найбільш реалістичним третій варіант.