В Україні офіційно склав присягу четвертий Президент Віктор Янукович.

Його прихід завершив етап помаранчевих сподівань. А наскільки прижилися у нас зміни, що відбулися під час президентства Віктора Ющенка, побачимо найближчим часом. Наскільки команда нового Президента не повторить помилок, які привели до розчарування навіть найпалкіших прихильників помаранчевої команди, можна буде оцінити вже зовсім скоро. Приведення до присяги нового Президента не обійшлося без конфузів. Перед новообраним Президентом ледь не закрилися двері і він прошмигнув скрізь них в останню мить, а отримане посвідчення В. Янукович із задоволенням поклав до кишені, чим викликав посмішки в залі Верховної Ради. Правда, депутати БЮТ та частина фракції НУНС змогли це бачити лише на телеекранах, бо зовсім не прийшли на інавгурацію нового Президента, залишивши таким чином майже половину зали порожньою. Новий Президент мовчки відстояв, коли хор Вірьовки виконував Гімн, і, склавши присягу, отримав усі атрибути влади: печатку, булаву і кабінет на Банковій. Зміни не заставили себе довго чекати. Секретаріат став знову Адміністрацією. А новий Президент підписав перші укази, де зменшив собі заробітну плату, хоч це і не його компетенція. Складно собі представити, що людина, яка володіє Міжгір'ям, зібралася жити на зарплату у 20 тисяч гривень. Для більшості чиновників в українській владі уже давно посада — це можливість лише збільшити свої статки, а не намагання попрацювати на благо власного народу і країни. Указ, направлений на боротьбу з корупцією, такий же популістський, як і скорочення заробітної плати. Важко собі уявити боротьбу з корупцією командою, яка нині повертається до влади. Більшість із них звикла працювати у тіньових схемах. І якщо така боротьба відбуватиметься, то торкнеться вона не вищих ешелонів влади, де обертаються основні корупційні кошти, а тих, хто промишляє на любительській основі. Бо не бачимо бажання відкривати дані про тих, хто нині стоїть за тим чи іншим комерційним об'єднанням, а підтримка нового тендерного законопроекту регіоналами, за визначенням більшісті фахівців, є відверто корупційною та вказує на подальший розвиток подій у цьому напрямку. Боротьба з бідністю, яку продекларував новий Президент, має сподобатись виборцям. Вперше «Програму боротьби з бідністю» запропонував ще у 1996 році Народний Рух України. Її розробляли знані фахівці на чолі з відомим економістом Володимиром Черняком. На жаль, багато років вона так і залишилась тільки документом. Тому що для тих, хто приходив до влади, було основним — не боротьба з бідністю більшості українців, а як себе, любимого, не забути. І поки важко представити, як команда олігархів, що прийшла у владу, буде влаштовувати благополуччя тих, хто живуть від зарплати до зарлати. І поки завоювання владних висот буде найкращим бізнесом, годі очікувати змін на краще. І яка боротьба з бідністю? З нею борються не указами, а конкретними діями уряду, який регіонали лише намагаються опанувати, оголосивши про розпад коаліції. І не завдяки, а всупереч обставинам, що складаються на владному олімпі, дякуючи фракції НУНС, в якій панує розбрат. Вона, що довгий час була в неконтрольованому стані, має зробити свій вибір, який або пошле її в політичне небуття, або дозволить зберегти власні політичні перспективи. Поки політикум розмірковує та розкладає свої пасьянси, у Ванкувері завершились Олімпійські ігри, що показали повний занепад зимових видів спорту в Україні та безсилля тих, хто відповідає за його розвиток. Відсутність спортивних споруд та бажання можновладців думати не тільки про спортивні результати та престиж країни, але й здоровья нації, це сумний підсумок Олімпіади. На жаль, здоров'я нації поки що не є пріоритетом тих, хто опікується спортом. Витрачені кошти не принесли бажаних результатів і не могли принести, якщо немає чіткої програми розвитку зимових видів спорту, і не тільки. Коли поза увагою залишається молодь, яку нині можна побачити з пляшкою пива, а не на спортивному майданчику, через відсутність такого. Нема коли думати за такі прості речі владним мужам у постійних суперечках та протиборстві між собою, тому українці у Ванкувері знову сповідували олімпійський принцип — головне не перемога, а участь і, показавши невисокий клас, залишились поза олімпійським п'єдесталом. Так, без радикальних змін погляду на здоров'я нації годі сподіватись на спортивні успіхи. Нинішня весна обіцяє всім випробування із плавання. З кожним днем наростають загрози підтоплень. І це, як і в спорті, наслідки багатолітньої бездіяльності як влади на місцях, так і центральних органів. Різке збагачення одних відбулось лише за рахунок розвалу більшості інфраструктури міст та сіл. Нинішнє весняне водопілля може стати серйозним випробуванням бездіяльності та байдужості до структурних перетворень на місцях. Ні для кого не є таємницею, що багато гребель та мостів давно пережили терміни, необхідні для капітальних ремонтів та замін. Захоплені накопиченням власних капіталів за рахунок суспільних надбань, багато тих, хто мав би думати про долю не тільки свою, але й мільйонів співвітчизників, нині можуть стати жертвами водопілля разом із тими, хто зовсім не впливав на ці процеси. І поки в більшості потерпають лише ті, хто повністю залежать від ефективної діяльності владних інститутів. Україна продовжує переживати стихію весняного паводку і зміну влади у зв'язку з приходом нового Президента.