Моя хата з краю?.. Про позицію кандидатів у Президенти України 1-го туру Кандидати у Президенти України, які не пройшли у фінал, мотивуючі начебто благородними мотивами, заявляють про свою непідтримку у 2-му турі жодного кандидата.

Висловлюються припущення, що коли буде 50% «Проти всіх», то може бути Президентом не Тимошенко чи Янукович, а хтось інший. Але ж ми вже знаємо офіційні результати голосування 17 січня 2010 року, всі трішки знаємося на арифметиці. І якщо відняти від 100% лише відсотки Януковича (35,32%) та Тимошенко (25,05%), то залишається решта менше 40%. То чого ж варті заклики голосувати «Проти всіх»? Насправді це позиція ображених на виборців політиків. Як у дитячому садочку — ви не за мене, то я з вами гратися не буду. Але ж мова не про дитячі забавки. Мова про долю України. І ми, виборці, чудово розуміємо, що попри всі розмови про нейтралітет при голосуванні, Президента у 2-мі турі буде обрано саме з цих двох фіналістів. Недавно в одній статті прочитав фразу, яка дуже підходить для визначення ситуації, що склалася: «Політик думає про наступні вибори, а державний діяч — про долю країни.» На жаль, демократичні кандидати Тігіпко, Яценюк, Ющенко, Тягнибок, Гриценко після 17 січня залишились на рівні політиків, а не державних діячів. Вони не чують закликів Тимошенко гармонізувати програми і піти разом у 2-й тур. Турбуються про свій імідж перед парламентськими виборами... Але виборці не є власністю жодного з кандидатів. Не вони нас, а ми їх обираємо на найвищі посади. Тому ми самі свідомо повинні визначитись, кому з двох претендентів віддати свій голос. Якій бути Україні після 7 лютого — колонією Росії чи самостійною державою. Два кандидати — два шляхи. Голосувати «Проти всіх» — це не нейтралітет, це — здача України під окупацію.