Під час нинішньої виборчої кампанії українська молодь переживає певне піднесення, чого не скажеш про представників старшого покоління. «Вибори без вибору», «перезавантаження олігархічної системи», «обирати меншу з двох бід», «хаос у головах виборців» — ось такі, не вельми оптимістичні, твердження можна зустрі-ти на сторінках ЗМІ. Багато хто взагалі розгубився.

Як нам налаштувати наше мислення, щоб воно адекватно відображало всі особливості нинішньої складної політичної реальності й водночас виводило на певний конструктив, зберігало надію на подальший успі-шний розвиток української держави і демократії?

Насамперед, потрібно трохи згадати про наше недавнє минуле. Адже ми вже понад чверть століття тупцюємо на місці й ніяк не можемо сформувати нову політичну еліту, ще досі не маємо «Вашингтона з новим і праведним законом» (Т. Шевченко). До речі, в цьому складному процесі пошуку ефективних управлінців наша молодь неодноразово відігравала дуже важливу роль. Достатньо пригадати виступи на Майдані. Особливо пам’ятна всім остання Революція Гідності, коли за свободу рідного краю поклали голови Герої Небесної Сотні. Втім, навіть після цього влада змінилася тільки частково, знову з’явилися деякі вчорашні керівники, збереглися сумнозвісна кланово-олігархічна система, корупція, ганебна бідність, відсутність розвинутого середнього класу, нездатність до реформування й успішного розвитку, а до цього додалася ще й збройна агресія Росії проти України.

Безумовно, за останні п’ять років було чимало і добрих справ: зупинили агресора і зміцнили армію, посилили євроінтеграційні процеси, стабілізували економіку, створити автокефальну церкву, виправили підручник історії тощо. На жаль, допущені при цьому помилки та недоліки дуже негативно вплинули на громадську свідомість. І в таких складних умовах зараз у нас відбувається чергова зміна влади за всіма класичними принципами демократії, з допомогою виборів і відповідних процедур.

Утім, тут є ще одна цікава особливість — помітно підвищилася політична активність виборців, й особливо молоді, яка раніше в цьому сенсі була досить індиферентною. Мабуть, несподівано для багатьох сформувалося нове післямайданне молоде покоління гідності, яке підтримало свого «несистемного», але дуже популярного кандидата. І нині цілком легально, з урахуванням минулого досвіду і з допомогою демократичних виборчих технологій, вона проводить свій новий, цього разу мирний Майдан, щоб змінити чинну владу і звільнити суспільство від усіх її гріхів та недоліків. Здається, що для успішного розвитку країни така активна роль молодих виборців іноді не менш важлива, ніж діяльність самого президента.

Виходячи із сказаного вище, представники старшого покоління можуть бути спокійними за державу і більше підтримувати своїх синів та дочок, які нестримно тягнуться до майбутнього. Проте, щоб надалі уникнути серйозних помилок і зайвих революцій, Верховній Раді потрібно невідкладно ухвалити дієвий закон про імпічмент президента. І тоді вже, якщо, не дай Боже, станеться щось надзвичайне, можна буде мирно і цілком демократично виправити ситуацію. Адже зараз у процесі виборів з’явилося чимало нових і достойних політиків. Експерти і журналісти слушно наголошують, що, крім «феномена Зеленського», з’явився ще й «феномен Смешка» та ще чимало цікавих постатей. Усе це свідчить про те, що ми побачили представників нової політичної еліти, яка є необхідною передумовою подальшого успішного розвитку України.