У кінці серпня цього року з Одеси до Батумі знову відправилося науково-дослідницьке судно «Маге Nigrum» (Румунія), на борту якого були учасники експедиції за проектом Євросоюзу і програми розвитку ООН «Вдосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS). Це вже друга така експедиція. Перша стартувала у квітні 2014 року, і з того часу ось уже четвертий рік у Чорному морі проводяться спільні наукові дослідження в рамках вищеназваного проекту, який фінансується ЄС та ПРООН. Загальний бюджет проекту — майже 3 мільйони євро.

Судно «Mare Nigrum» було збудоване у 1971 році, спочатку використовувалось як риболовецьке. Тепер належить Румунському національному науково-дослідному інституту морської геології і геоекології. На судні розташовано сім лабораторій, корабель оснащений новим устаткуванням. Зокрема, мультикорером, за допомогою якого можна підняти з найглибших ділянок моря (до 2 км) грунт з непорушеною структурою. Завдяки цьому можна отримати детальну інформацію про те, як в морі накопичувалися забруднення.

Окрім спільних Чорноморських досліджень, проект передбачає проведення регулярних досліджень, в кожній країні з метою зіставлення методів і отримання інтегрованої картини усього Чорного моря.

Серед учасників цього великого дослідження (завершити його планують у травні 2018 року) вчені різного профілю з п'яти країн Євросоюзу, а також України та Грузії. Є серед них і представники Одеси — спеціалісти Інституту морської біології НАН Украпїни та Українського наукового центру екології моря. Румунський НДІ морської геології і геоекології виділив дослідникам судно з латинською назвою Чорного моря — «MARE NIGRUM». По суті, це плавучий науково-дослідний інститут з відповідним обладнанням, має 7 лабораторій та дистанційно керований підводний апарат, і може проводити наукові дослідження прямо на борту.

Як підкреслюють спеціалісти, унікальність моніторингу, який здійснює команда з 25-ти міжнародних дослідників, полягає, перш за все, у тому, що вперше за багато років системні глибоководні дослідження проводяться у відкритому морі, і не з берега, як це робили українські вчені на протязі багатьох років через недостатнє фінансування. Також вперше спеціалісти проводять скринінг нових органічних забруднювачів, широкомасштабне вивчення морського сміття, морських організмів за їх ДНК. Дуже детально дослідники вивчають життя в товщі води без кисню. Окрема довгострокова програма розроблена для вивчення нашого Одеського заливу, Філофорного поля Зернова, острова Зміїний тощо.

— Екомоніторинг — це як діагностика в медицині: екосистемі треба поставити діагноз, виявити причини її нездоров’я и розробити заходи по їх ліквідації, — пояснював одеським журналістам представник Українського центру екології моря Євген Дикий. — Дякуючи проекту й коштам Європейського Союзу та Програми розвитку ООН, ми отримали арсенал европейских методик і можливість працювати із спеціалістами найвищого рівня.

Перші чорноморські дослідження проводилися у грузинських водах. У 2014 році експедиція тривала 21 день. її результати додали оптимізму дослідникам: Чорне море відроджується, стверджують вони, спираючись на дані аналізу відібраних зразків морської води, донних відкладень.

Весною цього року в Одесі пройшла прес-конференція, на якій більш детально були представлені результати україно-грузинських чорноморських досліджень. Керівник проекту Ярослав Слободник особливо відзначив спільні наукові зусилля України і Грузії — по дорозі у Євро-союз обом нашим країнам треба знати, як почуває себе Чорне море згідно вимога Рамкової Директиви про морську стратегію ЄС. У цій Директиві, варто нагадати, передбачено досягнення «хорошого екологічного статусу» Чорного моря до 2020 року. Це поняття ввела в 2008 році Директива про морську стратегію Європейського парламенту і Ради. Для різних морів показники «хорошого екологічного стану» відрізняються. Для Чорного моря такими є: підтримка біологічної різноманітності, представлення усіх елементів харчових морських ланцюгів в нормальній кількості, концентрація забруднюючих речовин на такому рівні, який не тягне забруднення, і тому подібне:

Для України та Грузії необхідність виконання Морської Директиви визначена ще й відповідними угодами про асоціацію з Євросоюзом. Тому з повним правом можна казати, що глибоководні морські дослідження в акваторіях України і Грузії для обох країн є важливим етапом процесу євроінтеграції.

Однак на весняній прес-конференції в Одесі звучали як приємні, так і неприємні факти з життя нашого моря. Серед негативних — збільшення сірководневого шару, що означає скорочення простору для існування організмів, які живуть у верхній, збагаченій киснем, товщі морської води. Вчені пов’язують цей факт із зміною клімату та глобальним потеплінням.

Проте, як виявилося, і в без-кисневому середовищі — «мертвій зоні» — існує життя. Під час експедиції дослідники виявили нові для Чорного моря групи мікробів на глибині 2-х кілометрів; раніше, констатують спеціалісти, такі зустрічалися тільки в норвезьких фіордах. І це хороша новина, оскільки органічні забруднювачі на дні моря розкладаються мікробами чи бактеріями, а отже не акумулюються, формуючи «хімічну бомбу сповільненої дії».

Саме проблема забруднення моря найбільше хвилює вчених сьогодні. Серед визначених ними специфічних забруднювачів — пестициди і гербіциди, значні концентрації фармацевтичних препаратів, органофосфати, інші хімічні речовини промислового походження, а також пластик, картон, пляшки, спортивне спорядження, яке люди, не думаючи про наслідки, легковажно кидають в море та річки.... Побоювання викликають концентрації ртуті та ще кількох органічних забруднювачів. А в центральній частині моря учасники експедиції виявили цілі острови компактно сконцентрованого побутового сміття. (Хоча наслідки згубної діяльності людини зафіксовані практично на всіх ділянках моря). При цьому найбільшу шкоду морській екосистемі приносить мікросміття, більшу частину якого складає пластик, — з їжею та водою він, розщеплений на дрібні частинки, потрапляє в живі організми і отруює їх, забиває фільтруючий апарат усіх планктоноядних тварин...

Під час моніторингу велику увагу вчені приділяють чорноморським дельфінам. У їх планах — розробка каталогу цих китоподібних тварин. Під час першої експедиції дослідники уже отримали нові дані про розподіл видів дельфінів у Чорному морі. Як відомо, у нас їх три: дельфін-білобочка, чорноморська афаліна та чорноморська морська свиня. Спостереження дозволили визначити, де який вид кучкується, а це, в свою чергу, потрібно для того, щоб обмежити риболовлю в таких акваторіях чи в певні сезони зменшувати там шумове забруднення, яке дельфіни сприймають болісно. Саме цим пояснюються випадки масових викидів мертвих або напівживих тварин на берёг, що зовсім недавно спостерігалося і в Грузії, і в нашій Затоці.

Знаючи основні проблеми та загрози, і не тільки для жителів моря, можна робити висновки про те, як треба діяти для поліпшення екології моря. У цьому ї є основна мета моніторингу. Як розповів заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, уже в цьому році профільне міністерство планує розробити проект Морської стратегії нашої держави, куди буде включена і оновлена програма моніторингу морських вод, і перелік заходів, необхідних для покращення стану Чорного моря.

Нові завдання по вивченню екології моря стоять перед учасниками другої експедиції за проектом ЄС/ПРООН. Як відзначалося на прес-конференції в Одесі, вчені мають намір скласти повний список мешканців моря на основі залишків ДНК. Вперше будуть відібрані проби для визначення живих організмів за так званою «екологічною ДНК», тобто ДНК, розчиненій у воді. Такими ж унікальними будуть дослідження дна моря на вміст у його відкладеннях мікропластику. Як розповідав на серпневій прес-конференції представник Спіль-ного науково-дослідницького центру Євросоюзу Георг Ханке, мікро-пластик, в який, розпадаючись на мікрочастинки, перетворюється морське сміття, завдає великої шкоди не тільки мешканцям моря, але і людству: «Риба з’їдає мікропластик, ми їмо рибу, і він уже в нас. Кругообіг нищівний...»

В Єврокомісіїї, повідомив Георг Хенке, створена робоча група із представників усіх країн ЄС, яка вивчає цю проблему і мусить вирішити, що робити далі. Дуже цікавить учених питання про те, чи може Чорне море самоочиститися від плавучого сміття.

Учасники міжнародного проекту EMBLAS II також продовжать вивчення стану унікальних екосистем — Філофорного поля Зернова та Малого філофорного поля. Попередні дослідження показали, що поля цінних водоростей поступово відроджуються. А це радує і морських біологів та екологів, і кондитерів, які використовують отримуваний з них агар-агар для виробництва солодкої продукції. Крім того, вперше буде проведена діаагностика стану моря за впливом водоростей на склад морської води. Зокрема, це дослідження деозволить зрозуміти, з якою швидкістю водорості поглинають азот і фосфор, сприяють гіпоксії (зменшенню кількості кисню в воді).

«Моніторинг моря — це дужо важливий кроку рамках асоціації України і Грузії в Європейський Союз. Без нього ми не можемо зрозуміти, в якому стані знаходиться Чорне море, — розповідає Ярослав Слободник, керівник проекту. — Після експедиції зробимо наступний, цікавіший крок — створення програми заходів. В Україну і Грузію буде необхідно вкласти декілька десятків мільярдів євро, щоб поліпшити стан довкілля. Тому необхідно, щоб усі моніторинги проводилися за методиками Євросоюзу, щоб можна було порівняти склад Чорного моря з іншими морями».

У ході другої експедиції судно «MARE NIGRUM» пройде більше 3 тисяч кілометрів, її учасники відберуть більше тисячі проб води та донних відкладень, відвідають Батумі (Грузія) і Констанцу (Румунія).

Планується, що попередні результати цієї експедиції по вив ченню екології Чорного моря ста нуть відомі уже в жовтні. Оста точні ж підсумки будуть опри люднені через рік.

Як відзначає директор Украї нського науково-дослідницької о центру екології моря Віктор Коморін, українські екологи покладають великі надії на ці дослід ження і дуже вдячні Євросоюзу та Програмі розвитку ООН, які фінансують проект. За його сію вами, головні завдання дослідників: із застосуванням европейських методик оціниіи екостан морських глибин та з’ясувати, наскільки людина і природні фактори впливають на стан моря. «Дякуючи проекту EMBLAS, у нас є можливість дослідити усе Чорне море — від Одеси до Батумі, зрозуміти, в якому стані воно знаходиться», — підкреслив В. Коморін.

Усі результати цих унікальних досліджень, пояснюють їх організатори та учасники, будуть зафіксовані у науковій доповіді, яка стане доказовою базою та основою для розробки політики та заходів по покращенню екологічної ситуації у Чорному морі.

(«Прес-кур’єр» буде стежити за реалізацією проекту EMBLAS IIІ повідомлятиме новини читачам).

Одеса — партнер у проектах Евросоюзу

Наприкінці весни мер Одеси Геннадій Труханов здійснив офіційний візит до Брю-селя, де зустрічався з головами комітетів Європарламен-ту. В результаті досягнуто домовленості, що Одеса буде включена в європейські проекти з охорони екології Чорного моря.

У Брюселі Геннадій Труханов презентував європейським колегам інвестиційний потенціал Одеси і можливості бізнес-співпраці. Головними темами стали берегоукріплення та охорона екології Чорного моря — на базі побратимських відносин з містами Болгарії і Румунії. Також піднімалися питання транспорту і транспортної логістики, теплоенергетики, енергоефективності.

«Три дні Одеса звучала на всіх рівнях європейських органів влади. Я вдячний всім учасникам зустрічей за приділену нашому місту увагу. Всі без винятку переговори виходили за рамки протоколу і не носили формальний характер, що свідчить про великий інтерес європейської спільноти до нашої країни і міста. Ми отримали поради та рекомендації, які дозволять Одесі більш активно взаємодіяти з Європейським союзом і брати участь в різних європейських проектах», — заявив Геннадій Труханов.

Морськє середовище є дуже цінною спадщиною, яка має бути захищеною, збереженою і, якщо можливо, відновленою з кінцевою метою захистити біорізноманітність та зберегти багатоманітність і активну функціональність тих океанів і морів, що є чистими, здоровими та продуктивними. У зв'язку з вищевказаним, ця Директива повинна inter аlіа сприяти інтегруванню екологічних аспектів до усіх відповідних політик та просувати екологічний принцип у майбутню морську політику Європейського Союзу.

(З «ДИРЕКТИВИ 2008/ 56/ЄС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ» — Рамкова Директива про морську стратегію).