ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
В Одесі презентують результати вимірювання Індексу публічності міської ради
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 
Погода




ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: завдання для нової влади
16:57 / 11.10.2019
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: завдання для нової влади

11 жовтня Сергій Гриневецький взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю «Публічне управління: традиції, інновації, глобальні тренди», що відкрилася в Одеському регіональному інституті державного управління.
Головною метою заходу став пошук ефективних підходів до вирішення актуальних питань з проблем та перспектив розвитку держави і її регіонів в умовах євроінтеграційних та глобалізаційних викликів, розбудови ефективної системи публічного управління в Україні.
Пропонуємо вашій увазі тези та основні положення виступу С. Гриневецького на пленарному засіданні.

Шановні учасники конференції!

Почати все ж таки варто з глобальних трендів. Україна сьогодні мабуть більше ніж інші країни зазнає впливу як глобальних тенденцій, так і зовнішніх гравців.

Отже, на які глобальні тренди в публічному управлінні варто звернути увагу?

Перш за все, розвиток технологій та соціальних комунікацій. По суті ми можемо говорити про революцію в цій сфері. Розвиток соціальних мереж та засобів зв'язку призвів до того, що комунікація між людьми обмежується хіба що доступністю сигналу, зарядом смартфону та мовним бар'єром.

Де-факто, не існує кордонів як між державами, так і між різними соціальними групами.

В принципі, сьогодні за бажанням можна без посередників спілкуватися із офіційними особами. Подібний спосіб спілкування створює ілюзію доступності як для політичної верхівки, так і для простих громадян. Звідси, бажання доносити ключові меседжі за допомогою Твіттера, Фейсбука, Інстаграма та Ютюба. І спостерігаємо цей тренд всюди.

Життя тих, хто при владі стає занадто публічним. Сьогодні не потрібні професійні папарацці для того, аби зафіксувати перебування якогось політика на дорогому курорті чи у сумнівній компанії. Це може зробити кожен за допомогою камери у смартфоні. Він же може зробити це надбанням громадськості і викликати скандал. Дописуючи у соціальних мережах кожен може відчути себе журналістом, аналітиком, взяти участь у обговоренні та суперечці.

І ця велика ілюзія простоти комунікацій між представниками влади і населенням, в свою чергу, породжує іншу, дуже небезпечну ілюзію – простоти прийняття управлінських рішень. Причому, в це починають вірити як ті, хто обирає, так і ті кого обирають.

Навіщо одним такі складнощі, як зустріч з виборцями, робота із зверненнями громадян, підготовка запитів до органів влади, коли достатньо записати відеоролик на смартфоні і викласти його в Ютюб? І навіщо іншим розуміння того, як працює державний механізм, які норми містяться в Конституції та законах?

Захопились розвитком технологій, забули про розвиток людини. Люди через смартфони не помічають навколишнього середовища, їх більше цікавить кіберпростір.

Над всім панує популізм, який сьогодні є глобальним трендом. Несприйняття традиційних еліт з їх раціональним підходом і бажання голосувати за тих, хто пообіцяє прості рішення, знайде винуватців, внутрішніх чи зовнішніх – це сьогодні властиво США, країнам ЄС. І Україна тут не виняток.

По-друге, існування монополярного світу завершилося. Завершується монополія Заходу, який пропонував ліберальну модель політики і економіки, яка вважалася взірцем для всіх інших. На Сході постав Китай, який пропонує неліберальну модель економічного зростання і досить активно просуває свої інтереси, не звертаючи особливої уваги на ідейні настанови.

Сполучені Штати також переосмислюють своє місце у світі, відмовляючись від ролі світового політичного регулятора. Триває переосмислення європейського проекту. В цьому контексті політико-економічна модель олігархічної демократії, яка створена в Україні, є неконкурентоспроможною.

Українська економіка сьогодні інтегрована в глобальну і займає, в ній, на жаль, нішу постачальника продукції з низькою доданою вартістю, попросту кажучи, сировинного придатку. Могутність олігархії сьогодні тримається лише саме на сировинному характері української економіки. А відтак у них нема бажання щось змінювати в державному механізмі.

По-третє, відбулися не лише технологічні, але й соціальні зміни, які впливають на зміст популізму. Сьогодні не можна сказати, що в Україні середня людина ризикує померти від голоду, як це могло бути, скажімо, у 90-ті роки. Попри всі розмови про зубожіння, у багатьох не стоїть вибір – купувати собі і родині пару кіло м'яса чи якийсь гаджет.

Соціальні проблеми є, їх багато, але вони змінили свою якість. Відповідно і популізм сьогодні апелює не стільки до первісних потреб людини, скільки спекулює на питаннях особистої безпеки, справедливості, доступу до ресурсів, екології тощо. Це також впливає на характер публічного управління, яке змушене реагувати на запити суспільства.

В цьому контексті, звісно, важно говорити, про збереження або розвиток якихось традицій публічного управління. Особливо в Україні, де інститут державної служби вже 15 років лихоманить від постійного революційно-контрреволюційного процесу, внаслідок чого відбувається вимивання професійних кадрів. Через відсутність спадкоємності і сталості державної служби і постійні кадрові чистки в Україні нема можливості для формування професійного ядра управлінців.

Більш того, у суспільстві зусиллями популістів сформоване уявлення, що головний ворог пересічного громадянина – чиновник, який займається лише тим, що розкрадає державні кошти, бере хабарі і саботує реформи. Проте більшість з критиків не бажають самі зайняти посади державних службовців, щоб продемонструвати професіоналізм та безкорисливість.

Як результат, влада, особливо на місцях, замкнена сама у собі, і незважаючи на смартфони та соціальні мережі, погано комунікує як з бізнесом, так і з суспільством.

Хотілося б окремо зупинитися на ролі освіти, оскільки саме освіта є як зосередженням традицій, так і провідником інновацій. Якщо раніш достатньо було мати базову освіту, на яку вже накладався практичний та життєвий досвід, то сьогодні однієї базової освіти вже недостатньо. Це стосується і фахової підготовки спеціалістів з публічного управління.

В цілому, бюрократія – раціональна і консервативна система. В цьому її сила і одночасно слабкість. Досвід показує: щоби бути успішним менеджером у сфері публічного управління, недостатньо добре знати нормативно-правову базу і мати організаційні навички. Потрібно постійно вдосконалювати себе і тих, хто працює поруч із тобою. Тобто питання підготовки відповідного спеціаліста має бути безперервним.

Як приклад, сьогодні потік інформації, яку споживає людина збільшився у кілька разів. Позаду завершилися часи, коли чиновник отримував інформацію з кількох офіційних джерел і цього було достатньо для його ефективної діяльності.

Тому потрібні навички не лише для того, щоби орієнтуватися у цьому потоці, але й для того, щоб вміти відрізнити фейкові новини від справжніх, чутки та брехню від фактів, вміти виявляти психологічну стійкість.

Переконаний, що рано чи пізно час смути завершиться і Україна знову повернеться до ідеї кадрової і професійної державної служби. Тож освітянська галузь має бути готова відповісти на виклики сучасності.

Завдання для нової влади:

1. Намагаючись кардинально змінити політичну еліту – подумайте як грамотно підібрати і розставити кадри.

2. Як зменшити корупцію, контрабанду. Як припинити поділ сфер впливу?

3. Як підвищити якість адміністрування податків, як подолати технологічне відставання?

4. І нарешті розуміти, що держава – це формування людьми між собою суспільного договору.


Комментарии

Нет комментариев
Контрольный код: *
 
 
введите, пожалуйста, буквы, которое вы видите слева
Ваше имя: *   Ваш e-mail:
Комментарий: *
Поиск:
расширенный

Сергей Гриневецкий
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: завдання для нової влади
11 жовтня Сергій Гриневецький взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю "Публічне управління: традиції, інновації, глобальні тренди", що відкрилася в Одеському регіональному інституті державного управління.

Презентація культурно-просвітницького проекту «Гендерні Студії» в Одеській національній науковій бібліотеці
17 жовтня 2019 року о 12:00 в Одеській національній науковій бібліотеці (вул. Пастера, 13) відбудеться презентація культурно-просвітницького проекту «Гендерні Студії»


Последние новости:
17:38 15.10.2019
17:24 15.10.2019
17:15 15.10.2019
17:07 15.10.2019
16:57 15.10.2019


© 2005—2019 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2019 S&A design team / 0.022